Столиці Польщі

Герб Пястів

Всі ми знаємо, що сучасна столиця Польщі – Варшава. Але чи так було завжди? Скільки столиць було у Польщі і чому вони мінялися? Адже Польща може похвалитися тим, що за всю її історію у неї було близько десятка столичних міст. Ось про них і буде ітися у даній статті.

Геч

Геч – перша офіційна столиця Польського князівства з 860 по 1038 роки (з незначними перервами). Столиця Мішка I і його сина Болеслава Хороброго. Місто розташоване в Великопольському воєводстві, в 25-ти кілометрах від Гнєзно і в 30-ти від Познані. Один з найбільших і головних політичних і торгових центрів ранньо-середньовічної Польщі, прирівнюється, в першу чергу, з династією Пястів. Після того, як в 1038 році на Геч напав чеський князь Бжетіслав I і практично знищив місто, воно так і не змогло відновити своє колишнє значення. На сьогоднішній день Геч – крихітне, спокійне село, в якому функціонує чудовий археологічний заповідник.

Познань

Познань у 1617 році

Познань було столицею Польської Корони з 940 по 1039. Швидше за все, саме в Познані Мешко прийняв християнство і це місто на довгі роки стало духовною столицею Польщі. З 968 року в Познані знаходилася резиденція першого єпископа Польщі, преподобного Йордану. Княжа кар’єра припинилася в 1039 році, після знищення міста все тим же Бжетіславом.

Гнєзно

Гнєзно знаходилося в списку «діючих» польських столиць з 940 по 1039. Це місто було засновано полянами в кінці VIII століття, а в роки Мишка I – значно розрослося і зміцнилося. Немає нічого дивного в тому, що відразу три міста виконували столичні функції. Справа в тому, що середньовічні князі рідко сиділи в одному місці, а розташування своїх резиденцій продумували таким чином, щоб все князівство було «на долоні».

Гнєзно

Саме в Гнєзно, в 1000 році, сталася знакова зустріч Болеслава I Хороброго і імператора Оттона III, а, через чверть століття – коронація Болеслава. Але в 1039 році Гнєзно повторило долю своїх побратимів і королівський трон в терміновому порядку переїхав в наступну столицю.

Краків

Знищена, розтерзана Велькопольська Геч, Познань і Гнєзно лежать в руїнах. Казимир I Відновник, що зібрав Польську Корону, призначає своєю столицею місто Краків. Краків виконує функції столиці з 1040 року, а в 1079 році – втрачає горде звання польської столиці. Цей факт пов’язаний зі стратою єпископа Станіслава і заколотом шляхти проти політики Болеслава II Сміливого – сина Казимира I, надалі втікача до Угорщини.

Краків

Плоцьк

Після втечі Болеслава II (1079 рік), Польська Корона дісталася Владиславу I Герману, а столицею Польщі стало місто Плоцьк. Після смерті Владислава трон переходить до уродженого в Плоцьку Болеслава III Кривоустого. Згідно із заповітом Кривоустого, в 1138 (після смерті короля) Королівство Польське розділили на окремі повітові князівства, а Плоцьк перейменували в столицю князівства Мазовецького.

Краків

І ось звання столиці Польщі повертається до Кракова. Але – тепер це місто є столицею Малопольського князівства і виконує цю функцію з 1138 до 1290 року. За цей час Кракову довелося пережити не мало. Першим потрясінням було зменшення впливу краківських князів на інші князівства, друге – знищення міста під час татаро-монгольської навали в 1241 році.

Познань

У 1290 році столиця знову «переїжджає» в Познань за указом Пшемисла II. Не володіючи належною підтримкою серед шляхти, Пшемисл змушений віддати Малопольське, але пізніше, налагодивши тісні взаємини з Владиславом Локетеком і відповідно до Кемпінських домовленостей, він все ж відстоює своє право на коронацію. У 1296 Пшемисл II був убитий, і Польщі довелося знову поміняти столицю.

Владислав Локетек

Краків

Вбивство короля Польщі Пшемисла II в 1296 році дуже порадувало Вацлава II Чеського, який одним махом позбувся і від головного конкурента, і зміг висловити свої претензії на Польську Корону. Ну а Краків, як не можна до речі, підходив на роль нової столиці. Цього разу місту пощастило – столичні функції воно виконувало з 1290 по 1609. І тільки Сигізмунду III Вазі, відомий своєю любов’ю до розкоші, стало тісно в Кракові і він розпорядився перенести столицю у витончену ренесансну Варшаву. Втім, офіційно столичний титул у Кракова так і не був вилучений, і довгий час він залишався символом Корони.

Варшава

Варшава виконувала функції столиці ще з 1413 року, будучи столицею Князівства Мазовецького. У 1611 році, Сигізмунд III Ваза робить Варшаву головною і єдиною столицею Королівства Польського. Цей титул місту Варса і Сави доведеться нести на собі до 1939 року, переживши і епоху наполеонівського Варшавського князівства, і часи Конгресу, і царську Росію, і Австро-Угорщину, і першу Незалежність. Не судилось їй пережити тільки II Світову війну. Німецькі війська практично стерли Варшаву з лиця землі.

Історичний центр міста Варшава

Замок у Любліні

Люблін

22 липня 1944 радіо «Москва» оголосило про створення в «визволеному» Хелмі Польського Комітету Народного Визволення, а вже 27 липня той самий комітет був урочисто привезений в Люблін. По суті, це був тимчасовий орган влади, затверджений самим товаришем Сталіним. Того ж дня в Москві було підписано документ про відмову СРСР від претензій на території на користь Польщі. Протягом року Люблін офіційно був єдиною державною столицею Речі Посполитої.

І останній штрих до історії про польські столиці: у 1952 році, згідно з Конституцією Народної Республіки Польщі, держава вперше одержала юридично підтверджену столицю – Варшаву.