Малопольща (пол. Małopolska) — історична область на південному сході Польщі. Назва латинською Polonia Minor вперше зустрічається в 1411 році. Столицею Малої Польщі вважається Краків.

Малопольща

У 877-999 роках входила до складу Великої Моравії. У 1314 Владислав I Локетек об’єднав території Малої і Великої Польщі. До складу Малопольської провінції крім власне самої Малої Польщі в 1569-1795 роках входила також частина території сучасної України.

Після періоду розчленування Польщі, коли польська держава об’єдналося, на початку XIV століття два князівства були перетворені в палатінати. А приблизно в XV столітті назва регіону (Malopolska, Малопольща, або по латински Polonia Minor) вже закріпилося, на відміну від Великої або Старої Польщі (Wielkopolska, або по лат. Polonia Major) — той останній термін відносився до земель навколо міст Гнєзно і Познань, які були колискою польської держави.

У XV столітті був заснований генеральний сеймик sejmik generalny (місцевий Парламент) Малопольського воєводства з місцезнаходженням в Новому Корчині. Період з початку XIV століття до кінця XVI століття був часом рішучого панування Малопольського воєводства в політичному, економічному та культурному житті країни.

Історичні області Польщі

Воєводства Польщі — Карта

Регіон обдарований багатими земельними володіннями, з родючими землями. З початку середньовіччя в регіоні розвивався видобуток солі і свинцю, а також обробка заліза. Міські центри пишалися спеціалізованими ремеслами і міжнародною торгівлею, процвітали також художні, гуманітарні та точні науки.

У цей час Краків проживав самий чудовий період у своїй історії — він був столицею значної монархії Ягеллонів, містом політики і торгівлі, місцем архітектури епохи Готики і Ренесансу, місцезнаходженням одного з найбільш старовинних європейських університетів.

Перенесення столиці до Варшави на початку XVII століття, а також спустошення, викликані безперервними війнами і стихійними лихами, протягом двох століть призвели Краків і Малопольське Воєводство до занепаду.

В результаті трьох поділів Польщі, скоєних Росією, Прусією та Австрією, Малопольське Воєводство потрапило під австрійське правління, з цього моменту придбало назву Галичина. У наслідок рішень Віденського Конгресу 1815 року, Краків став вільним містом, а землі, розташовані північніше Вісли і Сяну увійшли до складу новозаснованого Польського Королівства Krolestwo Polskie, що знаходиться в строгій залежності від Росії.

З 1867 по 1873 рік, Малопольське Воєводство отримало значну автономію, яка посприяла жвавому і бурхливому розвитку польської культури і мистецтва. У період розділу, ця область, а особливо Краків — національне «святе святих» — став справжньою «Малою Польщею»: сурогатом вільної батьківщини, в якому концентрувалися почуття і надії розділеного народу.

Краків

У 1918 році Малопольське Воєводство повернулося в межі відродженої польської держави, а Краків став столицею Краківського Воєводства, охоплюючи центральні землі Малопольського Воєводства, тобто західну Галичину. Після Другої світової війни, межі Краківського воєводства лиш незначно пересунулися, і збереглися в такому вигляді до 1975 р, коли Польща була змушена провести розділ на 49 неісторичних регіональних одиниць.

З 1999 р, адміністративна реформа повернула історичну форму Краківське воєводство, яке отримало також назву історичної області — Малопольське Воєводство.

Визначні місця Малопольщі