Ясна Гура. Ченстохова. Святиня Пресвятої Діви Марії Ясногорської

Ясна Гура (пол. Jasna Góra) – католицький монастир в польському місті Ченстохова. Повна назва – Святиня Пресвятої Діви Марії Ясногорської (пол. Sanktuarium Najświętszej Maryi Panny Jasnogórskiej). Належить чернечому ордену Паулінів.

Ясна Гура. Ченстохова. Святиня Пресвятої Діви Марії Ясногорської

Ясногорський монастир знаменитий завдяки Ченстоховській іконі Божої Матері, яка зберігається тут, шанована найбільша святиня католиками і православними. Ясна Гора – пам’ятка історії, головний в країні об’єкт паломництва, а також символ національної єдності польської нації. Є кандидатом на включення до списку Всесвітньої спадщини UNESCO.

Всі знають той факт, що поляки – народ дуже релігійний. В принципі, цьому не варто особливо дивуватися. Земля Польщі багата не тільки історичними та природними пам’ятками, а й сакральними місцями, які щорічно відвідують мільйони паломників.

Одним з таких місць є містечко Ченстохова, яке розташоване у Шльонському воєводстві. Невелике, провінційне містечко стало синонімом релігійності і істинної віри, завдяки унікальному церковно-монастирського комплексу, що зветься «Ясна Гура».

1220 рік від Різдва Христового. На перехресті річки Варта і королівського тракту, що веде від Кракова до Познані, на самому кордоні Малопольщі і Великопольщі з’являється невелике поселення, назване Ченстоховою. Місце було обране не даремно – саме на цій ділянці знаходилася річкова переправа, яку потрібно було охороняти.

Першими поселенцями Ченстохови найімовірніше були солдати, що стерегли ту саму переправу, і їх сім’ї. Поселення досить швидко розросталося і незабаром вже отримало міські права. Уже в XIV столітті роль Ченстохови в геополітичній і економічній діяльності Речі Посполитої стала на стільки важлива, що милістю божою король Казимир Великий дарує місту магдебурзьке право. Інакше було б і не можна – через Ченстохову проходить не тільки королівський тракт, але і один з найважливіших торгових шляхів Середньовіччя, так званий «воловий» шлях з Молдавії до Вроцлава.

В 1377 році Ченстохова переходить під юрисдикцію Владислава Опольчика, нащадка славної династії П’ястів. Так вже вийшло, що князь Владислав був не тільки правителем Опольсько-Рацібужського князівства, а й прем’єр-міністром Королівства Угорського, і правителем Князівства Галицького. Ось ці моменти і були відображені на гербі Ченстохови – золотий лев (символ Галичини), що стоїть навпроти орла (символ Опольсько-Рацибужу). Трохи пізніше, орел був змінений на чорного ворона з хлібом в дзьобі (символ ченців-Паулінів).

Хоча князь Опольсько-Рацибужський недовго правив в Ченстохові, все ж за два десятиліття він встиг здійснити парочку особливо важливих справ, з якими пов’язана подальша історія міста. Справа перша – Владислав впустив в місто ченців ордена Паулінів і дозволив їм побудувати свій храм. Справа друга (особливо важлива) – в 1382 році князь Владислав Опольчик привіз з Русі до Ченстохови чудотворну ікону Богородиці і наказав розмістити її в костьолі, збудованому Паулінами.

Легенда Ясної Гури

Коли майбутній євангеліст Лука перебував в Єрусалимі, він відвідав будинок Марії і Йосипа. Скромна вечеря в домі святої родини на стільки вразила Луку своєю сакральністю, що він, не втримавшись, прямо на дощаному столі намалював Богородицю разом з немовлям Ісусом.

Через кілька десятиліть, ікона була передана імператору Костянтину і зберігалася в одному з християнських храмів Константинополя. На службі у імператора в ті роки перебував галицький князь Лев. Невідомо чому, але ікона була подарована князю самим імператором. Лев привіз святиню в рідну Галичину, пишно оздобив її золотом і дорогоцінним камінням та подарував церкві в містечку Белз.

Коли Владислав Опольчик став правителем Галицького Князівства, йому донесли про чудотворну ікону. Князь вирішив особисто упевнитися в її могутності і відправився в церкву. Ікона справила на нього таке величезне враження, що він вирішив, у що б то не було, забрати її до себе на батьківщину.

Вирішальним фактором у бажанні отримати ікону, стала чудова перемога над литовськими і татарськими військами, що оточили місто. Однак, коли ікона була знята з церковної стіни і встановлена в спеціальній кареті, коні не змогли зрушити з місця. Владислав поклявся, що буде шанувати ікону до кінця своїх днів і побудує величний храм в тому місці, яке вона сама собі вибере. Ікона вибрала Ченстохову.

Легенда легендою, але чудодійна ікона Богородиці з Ісусом з тих пір «оселилася» в Ченстоховському костелі і стала головним релігійним атрибутом Польщі.

Чому ж найвідоміша польська святиня називається «Ясна Гура»?

Ясна, в перекладі з польської – світла. Швидше за все, ця назва пояснюється білими вапняковими елементами рельєфу, характерними для всієї Краківсько-Ченстоховської височини. Завдяки цим світлим валунам, пластів золотистої глини і сріблястого гравію, гора і отримала таку назву, що потім перейшло на весь монастирський комплекс.

Туристи і паломники, які відвідують Ясну Гуру, з легкістю помічають, що це – не звичайний монастир. Товсті стіни, оборонні вали, гарматні ядра, що застрягли в цеглі біля головного входу. Це все – свідоцтво незвичайної історії Ченстохови. Ченці-пауліни спочатку будували свій храм таким чином, щоб він міг виконувати і фортифікаційні функції. Тут навіть перебував постійний збройний сторожовий загін, що складається з «братів у Христі». Нічого дивного. Згадайте неясне Середньовіччя і розташування Ченстохови на стику важливих торговельних шляхів – хто б не зазіхнув на чернече добро?

Монастир в Ясній Гурі – це, дійсно, неприступна фортеця. Чим би не пояснювали його міць – прекрасним розташуванням, укріпленими стінами або захистом чудодійною іконою, факт залишається фактом. Ні Шведський потоп, ні I Північна війна, ні численні розбійницькі набіги не змогли вижити Паулінів з їх священного гнізда.

Йшли роки. Влада змінювалася. Змінювалися обряди та звичаї. Але Ченстохова не замовкала. Навіть в найпохмуріші комуністичні часи знаходилися сміливці, які приїжджали в Ясну Гуру, щоб поклонитися Богородиці і попросити її про допомогу.

Монастир в Ясній Гурі

Дивно, але якщо згадати, що творилося на території колишнього радянського союзу, то збереження монастиря і тим більше – самої ікони Ченстоховської Божої Матері, можна пояснити тільки впливом вищих сил. Її не вкрали, не знищили, і не замкнули в музейних складах…