Катовіце

Катовіце (Катовиці) (пол. Katowice, нім. Kattowitz; у 1953-1956 – Сталіногруд) — місто в Польщі, центр Сілезького воєводства.

Чисельність населення складає 321 163 осіб (разом з передмістями — 3 487 000 (2004)). Місто знаходиться на півдні Польщі, в історичному регіоні Сілезія, на річках Клодниця та Рава.

Із 1999 року Катовіце стало центром Сілезького воєводства, у 1975-1998 роках було центром Катовіцького воєводства. Катовіце – центральне місто Верхньосілезького індустріального району і головне місто Верхньосілезької агломерації.

Катовіце — центр вугільної і металургійної промисловостей. Поблизу міста знаходиться аеропорт Муховець.

Перша згадка про село Катовіце відноситься до 1598 року, але вже в 1299 році на території сучасного міста знаходилося поселення ковалів Домб. Активний розвиток почався в 30-ті роки XIX століття – в період будівництва Берлінської залізниці, в 1865 році Катовіце отримало міські права і незабаром стало районним центром.

У 1889 році в Катовіцах розташовувався промисловий концерн “Kattowitzer Aktien-Gesellschaft” і слідом за ним п’ять відомих банків, швидко відкривалися нові шахти, будувалися металургійні заводи.

Після I світової війни в результаті плебісциту і трьох героїчних сілезьких повстань 20 червня 1922 року Катовіце увійшло до складу відродженої Польської держави і стало столицею автономного Сілезького воєводства. Перед II світовою війною Катовіце перетворилося на потужний промислово-господарський центр, столицю самого багатого регіону Польщі.

Зараз у Катовіцах, на території в 165 кв. км. проживає 325 тисяч чоловік, це десяте у Польщі за кількістю мешканців місто. Але Катовіце практично злилося з ще тринадцятьма сусідніми містами (найбільші з них Глівіце і Сосновец), що створюють величезну Верхньосілезьку міську агломерацію, в якій проживає близько 3 млн. чоловік.

Тут найвища в країні щільність населення – 520 осіб на 1 км2. Це один з найбільш густонаселених промислових регіонів Центральної Європи.

Сілезьке воєводство займає лише 4% території Польщі, але в ньому проживає майже 5 млн. чоловік – восьма частина населення Польщі.

Складною і багато в чому трагічною була історія Сілезії – в Х столітті ці землі належали польському королівству, а в XIV столітті вони відійшли до Чехії. З XVI століття Сілезія вже під владою Австрії, а з XVIII – Пруссії, потім Німеччини. У 1920 році післявоєнний плебісцит розділив територію Сілезії між Німеччиною та Польщею. І лише після II світової війни Сілезія повернулася до складу Польщі.

Але сучасна назва воєводства Катовіц може ввести в оману – при новому адміністративно-територіальному поділі Польщі до складу Сілезького воєводства включені різні історико-географічні та культурно-етнографічні регіони, що століттями розвивалися окремими шляхами, адже ще на початку ХХ століття тут сходилися кордони трьох імперій.

Сьогодні Сілезьке воєводство це, власне, промислова Верхня Сілезія з потужним вугільним басейном – серцем Шльонська, Ченстоховська земля, Домбровський басейн, піднесена Краківсько-Ченстоховська Юра, старовинна Цешінская земля і великий Бескидський гірський регіон, званий зеленими легенями воєводства.

В останні роки міжрегіональне співробітництво в рамках Європейського Співтовариства і вимушена реструктуризація місцевої важкої промисловості – вугільної, коксохімічної та металургійної, динамічно змінюють вигляд воєводства, але явні відмінності що входять до його складу регіонів помітні досі.

Величезна кількість віруючих відвідує Ясногурський монастир в Ченстохові та інші регіональні центри паломництва. Туристів залучають історичні, релігійні та архітектурні пам’ятки міст Катовіце, Ченстохова, Бельсько-Бяла, Цешин, Живець, мальовничі Бескидські містечка та фольклорні села шльонських гуралів – Конякув, Істебна і Брена.

Популярні і замковий комплекс в Пшчине і замки “Маршруту Орлиних Гнізд“. Але найбільше туристів буває в бескидських гірськокліматичних здравницях і гірськолижних курортах, ідеальних для оздоровлення та відпочинку.