Польські великодні традиції

Великдень – головне християнське свято. У Польщі його наближення складно не помітити: власники магазинів прикрашають вітрини вербою, фігурками великодніх зайців і курчат, а в супермаркетах роблять знижки на продукти і товари, без яких на Великдень не обійтися.

Католики у 2019 році Великдень святкують 21 квітня. Це також свято зі своїми давніми звичаями. Розповімо вам про традиції, без яких сьогодні немислимий польський Великдень, і про вже забуті великодні обряди.

«Похорони» оселедця із журеком

Ця давня і, на жаль, забута традиція була найбільш поширена в селах регіону Куяви. Кілька століть тому поляки суворо дотримувалися посту, відмовляючись не тільки від м’яса, але і від кисломолочних продуктів і цукру. В очікуванні Великодня люди їли головним чином оселедець і пісний журек (кислий суп з житнім борошном).

З огляду на, що Великий піст триває 40 днів, можете собі уявити, наскільки сильно полякам набридали ці страви. Саме тому напередодні Великодня вони здійснювали обряд закопування журека і оселедця. Часто сільські жителі ходили по селі з наповненими попелом горщиками і стукали по них. Попіл символізував смуток, тому спочатку ним обмазували будинки сусідів, а потім розбивали горщик, щоб нагадати про закінчення поста і про наближення радісного дня Воскресіння Христового.

Цікаво, що не тільки у поляків існувала традиція символічного похорону їжі. Був схожий звичай і у іспанців. Одного разу напередодні Великого посту король вирішив влаштувати для своїх підданих бенкет. Під час веселощів виявилося, що сардини, якими їх пригощали, були зіпсованими. Неабияк випивші іспанці нітрохи не засмутилися з цього приводу. Вони вирішили перетворити все в жарт і пішли «ховати» рибу, що пізніше зобразив на своєму полотні «Похорон сардини» видатний художник Франсіско Гойя.

«Свенцонка»

Практично в кожному польському будинку напередодні Великодня збирають «свенцонку» – кошик з продуктами, які пізніше несуть в костел для освячення. Там обов’язково повинні бути крашанки, випічка, м’ясні вироби, сіль. Як правило, поляки освячують символічну кількість продуктів.

Маленькі плетені кошики з їжею прикрашають серветками, квітами, вербою. У деяких країнах Східної Європи напередодні свята також освячують спиртні напої (переважно в православних храмах). У Польщі класти у великодній кошик алкоголь не прийнято.

Відвідини храму

За даними соцопитувань, четверо з десяти поляків регулярно ходять на недільні богослужіння. Напередодні Великодня віруючі, як правило, не обмежуються відвідуванням костелу один раз в тиждень.

У Великий четвер в храмах згадують останню трапезу Христа з учнями. У цей день священики під час меси омивають ноги дванадцяти парафіянам, показуючи таким чином бажання служити людям. Цей обряд був узятий з Біблії: перед трапезою, яку Леонардо да Вінчі зобразив в монументальному розписі «Таємна вечеря», Ісус омивав ноги своїм дванадцятьом учням.

У Страсну п’ятницю Церква згадує розп’яття і смерть Ісуса. У цей день багато поляків беруть участь в Хресній ході – богослужінні, під час якого віруючі розмірковують про страждання і муки Христа. Субота – день радісного очікування. Навіть ті, хто вкрай рідко ходить до костелу, беруть «свенцонку» і відправляються в храм. Священики святять їжу цілий день. У маленьких храмах – щогодини, у великих – кожні 15-20 хвилин. Якщо ви опинитеся в цей день в Польщі, то обов’язково побачите людей з красивими кошиками, які прямують у бік найближчого костелу.

Пізно ввечері в храмах здійснюється дуже красивий ритуал, який називають літургією світла. На подвір’ї костелу спочатку розводять багаття. Від нього священик палитиме велику свічку – пасхаль – і малює на ній першу (альфа), і останню (омега) літери грецького алфавіту, а також рік святкування Великодня. Потім у супроводі процесії він заходить в темний храм, вимовляючи слова «Світло Христове». Від його Пасхалі віруючі, які прийшли на богослужіння, запалюють свої свічки. Темний костел наповнюється світлом сотень свічок, хор починає співати старовинний пасхальний гімн «Exsultet».

Великодній стіл

Якщо ви хочете дізнатися, наскільки смачно поляки готують і як сильно вони люблять поїсти, приїжджайте сюди на Великдень і постарайтеся потрапити в польську родину на святкову трапезу. Чого тут тільки немає: крашанки, фаршировані яйця, багато різновидів запеченого м’яса, біла ковбаса, суп журек, м’ясні рулети, паштети, оселедець…

На Великдень в кожній родині готують також кілька десертів: дріжджову бабку (в деяких країнах Східної Європи її називають паскою), паску (блюдо з сиру, масла, яєць, цукру, родзинок і мигдалю), маковий струдель, сирний пиріг. Обов’язкова програма – плоский, сухий пиріг мазурек, прикрашений мармеладом, шоколадною глазур’ю і сухофруктами.

Великодній сніданок

Улюблена пасхальна трапеза поляків. У пасхальну неділю вся сім’я збирається разом. Сніданок починається з ділення яйцем з «свенцонки». У чомусь це нагадує різдвяний обряд ділення «облатки» (прісної вафлі), коли всі бажають один одному добра і здоров’я.

З нагоди Великодня в Польщі не прийнято дарувати один одному подарунки, однак, якщо в будинку будуть діти, візьміть з собою солодощі для них. Багато гостей, приходячи в гості, приносять з собою якесь пасхальне блюдо. Часто поляки домовляються заздалегідь, хто яке блюдо готує на великодній сніданок.

Повішення Іуди

Як відомо з Біблії, один з учнів Ісуса, Юда Іскаріот, зрадив Христа. У XVIII столітті в деяких регіонах Польщі з’явився обряд «повішення Іуди» за зраду. Люди робили з соломи опудало Іскаріота, били його руками і ногами, смикали в різні боки, волочили по вулицях, а потім вішали або топили в водоймі.

Через агресію учасників дійства церква заборонила проведення ритуалу. У наш час обряд «повішення Іуди» проходить лише в декількох непокірних населених пунктах Підкарпатського воєводства.

Зустріч з близькими і друзями

Великдень в Польщі – чудовий привід для зустрічей. Неділю поляки, як правило, проводять за столом у родинному колі, а на наступний день ходять один до одного в гості. Звичайно ж, прихопивши з собою якісь смаколики.

Понеділок після Великодня – вихідний, а ось у вівторок всі вже йдуть на роботу. Їжі після Пасхи залишається так багато, що безліч людей приносять з собою на роботу м’ясні вироби, домашні «сирники», мазурек, щоб пригостити ними колег.

Мокрий понеділок

«Смігус-дингус» (пол. śmigus-dyngus), або Мокрий понеділок (пол. lany poniedziałek) – незвичайна розвага другого дня свят. З нагоди Великоднього понеділка в Польщі діти і молодь обливають один одного водою. Колись «об’єктом водної атаки» були виключно незаміжні дівчата. Вважалося, що панночка, яка промокла до нитки, незабаром обов’язково вийде заміж.

Ще 10-15 років тому частими були випадки, коли «жертвами» таких ігор ставали випадкові перехожі: юнаки та дівчата могли облити холодною водою з відра незнайомця, який йшов по вулиці, або скинути з балкона на чужу людину поліетиленовий пакет з рідиною. Поліція вимагала не займатися такого роду хуліганством і, схоже, це подіяло. Зараз традиція мокрого понеділка все рідше зустрічається в великих містах, проте в маленьких населених пунктах і селах Польщі її ще можна побачити.