У кожній країні є традиції, які шокують іноземців. Те, що полякам здається абсолютно нормальним в будні дні чи в свята, може викликати здивування і подив іноземців. Розглянемо список найбільш незвичайних польських традицій.

Мажанна. Дивні польські традиції

Найдивовижніші польські традиції, як правило, походять від язичницької культури і народних звичаїв (іноді в поєднанні з релігійними обрядами).

Багато того, що писав польський письменник-фантаст, філософ, культуролог, соціолог Станіслав Лем, знайшло втілення в реальному житті. Але, мабуть, ми ще не раз будемо вражені, тому що наукова фантастика і філософсько-публіцистичні праці письменника не втрачають актуальності й досі і представляють величезний інтерес не тільки для шанувальників гарної літератури, а й для фахівців у багатьох областях.

Станіслав Лем

Для багатьох Станіслав Лем відомий перш за все як літератор. Але в 1989 році він перестав писати белетристику і зайнявся філософсько-публіцистичною творчістю. Лему було приємно, що в «Новітньому філософському словнику» і в енциклопедіях, виданих в останні роки, він фігурував як аналітичний філософ. Втім, і як культуролог в енциклопедії «Культурологія», і соціолог в енциклопедії «Соціологія».

«Поляки нам дуже ментально близькі, наші мови схожі», – часто можна почути від тих, хто приїхав до Польщі з-за східного кордону. Проте тут є речі, які можуть вас сильно здивувати. Особливо якщо Польща стала вашим першим закордоном.

Незвичне та цікаве про Польщу з погляду українців

По відгуках іноземців, які побували або живуть в Польщі, склався список того, що жителю іншої країни може тут здатися дивним.

Великдень – головне християнське свято. У Польщі його наближення складно не помітити: власники магазинів прикрашають вітрини вербою, фігурками великодніх зайців і курчат, а в супермаркетах роблять знижки на продукти і товари, без яких на Великдень не обійтися.

Польські великодні традиції

Католики у 2019 році Великдень святкують 21 квітня. Це також свято зі своїми давніми звичаями. Розповімо вам про традиції, без яких сьогодні немислимий польський Великдень, і про вже забуті великодні обряди.

Іноземці, особливо з англосаксонських країн, часто дивуються, побачивши польські бутерброди – «з начинкою зверху», не накриті, на відміну від звичних для них сендвічів, другим шматком хліба. А тим часом польська бутербродна кухня – і висока, і повсякденна – має багату традицію.

Канапки

Бутерброди – по-польськи «канапки» (kanapki), від французького «canapés» – потрапили до Польщі в кінці XIX століття з французької кухні. Невеликі відкриті бутерброди тоді називали тартинки. Цей обов’язковий пункт меню вишуканих бенкетів заможних верств суспільства з часом став більш демократичним, а за часів ПНР бутерброди і зовсім стали елементом повсякденного раціону середньостатистичного поляка. Мода на сендвічі, тобто «закриті» бутерброди в англосаксонському стилі, прийшла до Польщі порівняно недавно.