Озеро Морське Око
Морське Око (пол. Morskie Oko) – найкрасивіше найбільше і саме відоме озеро у Татрах. Озеро розташовується у польських Татрах, у долині Риб’ячого Потоку, на висоті 1395 м. Сусідні гори вищі за рівень води майже на кілометр.
Красиві та величні Татри завжди приваблювали мандрівників. Народ, що проживає в цих дивовижних місцях, навіть склав легенду. Нібито Бог, створюючи Землю, залишив цей райський куточок для себе. І тільки пізніше вирішив подарувати його людям.
Високо в Татрах біля підніжжя Менгушовецьких вершин розташоване озеро Морське Око. У чистій воді відбиваються гори, і плаває риба. Поверхня водойми становить близько 35 гектарів, а глибина перевищує 50 метрів.
Морське око з’єднується протокою з Чорним ставком (пол. Czarnego Stawu), утворюючи ефектний водоспад. Вершини, які оточують водойму, мають теж цікаві загадкові назви: Жабій кінь (пол. Żabi Koń), Воловий хребет (пол. Wołowy Grzbiet), Жабя Лялька (пол. Żabia Lalka).
У лісі навколо озера розкинувся сосновий ліс. Навесні схили гір покривають крокуси та едельвейси. З безлічі рослин 102 види знаходяться під охороною, а 28 з них перебувають на стадії вимирання, тому занесені до Червоної книги. У прозорій холодній воді плаває багато форелі. З тварин тут водяться ведмеді, козулі, бабаки, сарни.
Про озеро складено багато легенд. У 17 столітті його називали Білим Ставом. У його околицях шукали скарби з кораблів. Люди вірили, що водойма з’єднана з Середземним морем підземним каналом. А до його берегів припливають останки кораблів, потерпілих крах в далекому морі. Вважали, що в озері водиться чудова зачарована риба.
Про походження цієї водойми складена ще одна гарна легенда. Колись в долині жив польський шляхтич Морські зі своєю коханою дружиною і п’ятьма дочками. Одного разу він пішов на полювання в гори і не повернувся. Вірна дружина довго шукала чоловіка. У тому місці, де вона його чекала і плакала, утворилося озеро. Вода в озері така ж чиста і прозора, як сльози невтішної жінки.
Недалеко від Морського Ока розташовуються п’ять Польських ставків. Це сльози дочок загиблого шляхтича.
Багато хто говорить, що якщо забратися на гірську вершину і звідти спостерігати за водоймою, то воно нагадує око людини, з цієї причини озеро і називається Морським Оком. Насправді ж озеро утворилося в післяльодовиковий період від танення снігу.
Зараз в околицях озера люблять відпочивати туристи. Люди не порушили красу ландшафту, а вдало вписали в нього оглядові майданчики та асфальтові доріжки. Подарунки природи не потрібно ховати, ними потрібно дбайливо користуватися і насолоджуватися. Керівництво парку намагається зберегти цей прекрасний шматочок природи для нащадків.
З Закопане до парку потрібно добиратися годину на автобусі. До Морського ока можна доїхати на кінному возі, а останні два кілометри пройтися пішки.
У горах прокладені туристичні маршрути різної складності. Багато спортсменів приїжджають сюди для тренувань.
Чисте гірське повітря з ароматами хвої привертає увагу багатьох мандрівників. У парку можна прогулятися на коні, усамітнитися і позасмагати в затишній бухті, покататися на човні, влітку поласувати чорницею.
Любителі гір можуть піднятися на найвищу вершину Татр. На території парку багато джерел з цілющою водою. Обладнані туалети, місця для відпочинку. У кафе можна перекусити. Тут пропонують виключно смачне пиво з малиновим сиропом.
Відвідавши ці прекрасні місця, Ви будете довго про них згадувати і мріяти повернутися в цей райський куточок природи.