Польща не так давно вийшла на серйозний ринок туристичних послуг, і за кожного туриста їй доводиться змагатися з такими гігантами цієї індустрії, як, наприклад, Швейцарія та Іспанія. Польська підприємливість в цьому напрямку досить успішно реалізується. Це проявляється і в розвитку гірськолижного відпочинку.

Річка Вісла у містечку Вісла

Наприклад, ставка робиться на додаткові розваги, на вечірнє життя, яке практично відсутнє на більшості широко відомих гірськолижних курортах західної Європи, що спочатку створювалися тільки в розрахунку на активний відпочинок. Тому останнім часом все більшої популярності набуває район Сілезького і Живецького Бескидів, відвойовуючи її навіть у польських Татр — традиційного регіону для любителів зимових видів спорту.

Сілезькі Бескиди (пол. Beskid Śląski) — гірський масив у південній частині Сілезького воєводства Польщі, частина Західних Бескид, з найвищими точками — Шкшічне (1257 метра) і Бараняча гора (1220 метрів).

Масив складається з двох гірських хребтів, розділених долиною річки Вісла. Складений, в основному, з піщанику. Схили хребтів покриті буковими і хвойними лісами. Тут також дуже багато печер, самі протяжні з яких: Віслянська — 2073 метри, і Мехарська — 1808 метрів.

На території Сілезьких Бескид розташований однойменний ландшафтний парк. Поруч з містечками Вісла і Щирк розташовані гірськолижні траси.

Живецькі Бескиди (пол. Beskid Żywiecki) — гори на кордоні Польщі та Словаччини, частина Західних Бескид. Протяжність хребта складає близько 80 км. Найвища точка — гора Бабина (1725 м). Гори складені головним чином пісковиками. На схилах до висоти 1400 м ростуть ялицево-смерекові і букові ліси, вище — гірські чагарники і луки. Тут відкрито Бабєгурський національний парк.

Відпочинок у Бескидах

Бескиди — це частина гірського масиву, на якому сходяться кордони Польщі, Словаччини та Чехії. Тут збереглася первозданна природа, завдяки чому край є одним з найбільш екологічно чистих районів Європи. Саме цей фактор у поєднанні з м’якими, пологими схилами Бескид робить їх особливо привабливими для сімейного відпочинку. Найвідомішими гірськолижними центрами є Щирк і Вісла.

Гірськолижний курорт Вісла

Вісла, розташована в мальовничій долині однойменної річки, — місто тільки за європейськими мірками: тут проживає трохи більше 11 000 чоловік. І значна частина населення забезпечує функціонування курорту. Сезон відкривається на початку грудня і триває до кінця березня. За весь цей час турист жодного разу не ризикує провести хоча б один день в готелі: навіть у січні, найхолоднішому місяці. Враховуючи, що в цих місцях не буває вітрів, сюди можна сміливо вирушати навіть з маленькими дітьми. Вдосталь накатавшись, дуже приємно буде похлюпатися в теплій воді аквапарку.

Щирк — курорт з більш складними трасами, ніж Вісла. Окрім різноманітних спусків для гірськолижників, тут є траси для сноуборду, санні доріжки і навіть чотири трампліни для стрибків, що взагалі-то велика рідкість для туристичних гірськолижних центрів. Щирк в цілому відрізняється високим рівнем обладнання схилів: тут 30 підйомників, штучне освітлення трас, снігові гармати для підтримки необхідної висоти снігового покриву, який, втім, і без того в розпал сезону не буває нижче 80 см, а подекуди сягає двох метрів. За кількістю трас і оснащеності Щирк може успішно конкурувати з кращими європейськими гірськолижними центрами.

Самим цікавим маршрутом треба, мабуть, визнати спуск довжиною в п’ять кілометрів, який за часом займає майже півгодини. Але справжньою родзинкою, свого роду візитною карткою курорту служить Скірінг, коли лижник застосовує в якості тяглової сили коня. Коні використовуються і для вечірніх катань на санях по лісі, і для верхової їзди. Не так давно до традиційних розваг додалася запозичена у скандинавів їзда на собачих упряжках.

Так що зайняти себе можуть не тільки шанувальники лиж, але і ті, хто до них байдужий. Останні, до речі, можуть насолодитися неквапливими прогулянками з фотоапаратом по пішохідних стежках. Безумовно, приємним доповненням до відпочинку стане дегустація страв національної кухні, дуже смачних і ситних, серед яких обов’язково треба спробувати місцевий смажений сир «осципек».

З тих пір як на початку XXI століття українські туристи відкрили для себе ці місця, їх приплив сюди щороку зростає.