Історія Кракова
Перші згадки про Краків знайдені в записках єврейського купця з Кордоби, який відвідав місто у 965 році. Згідно з легендою, за часів правління Крака – засновника міста – в печері під Вавелем оселився жахливий дракон. Безліч сміливців пробували перемогти це чудовисько, але вдалося це лише молодому кошикареві.
Вавельський дракон - Площа
В даний час перед входом в цю печеру можна помилуватися кам’яної фігурою дракона, а що стосується першого володаря Кракова, – пам’ять про нього увічнена древнім курганом.
Зручне розташування на перетині кількох транспортних магістралей дало можливість місту розвиватися у швидкому темпі. У 1000 році Краків став столицею єпископства, щоб, трохи пізніше, в 1038 році, стати вже столицею держави. За часів навали татаро-монгольського ярма (у XIII столітті) дерев’яні будівлі міста були зруйновані. Проте пізніше ці будівлі, відповідно до збереженого плану міста, було відновлено, і сьогодні ми можемо милуватися архітектурою в центральній частині міста часів XIII століття.
Центральна площа Кракова — Ринек Глувни
Золоте століття для Кракова почалося в XIV столітті – у часи правління Казимира Великого, який був великим меценатом мистецтва та освіти. У 1364 році тут була заснована Краківська академія, яка є другим по черзі заснованим в центральній Європі університетом. Пік розвитку міста припадає на XVI століття і часи правління короля Сигізмунда Старого і його сина Сигізмунда Августа.
Наступні століття не були вже для Кракова настільки щасливими. Столиця держави була перенесена з Кракова до Варшави, місто було розграбоване і двократно зруйноване шведами, а пізніше разом з територією всієї Малопольщі Краків був приєднаний до Австрії.
За часів правління Габсбурзького двору цей регіон отримав деяку автономію, яка давала можливість культурному, інтелектуальному і художньому розвитку міста наприкінці XIX століття. У ті часи Краків став духовною столицею неіснуючої польської держави. Не випадково саме тут були засновані Польські легіони під керівництвом Пілсудського.
Після нетривалого періоду незалежності місто було захоплено німцями, якими була тут установлена столиця генерального губернаторства. Відповідно з виконанням плану Гітлера з ліквідації польської інтелігенції, – за наказом губернатора Ганса Франка було заарештовано і заслано до концентраційних таборів 183 професорів Ягелонського університету.
Марійський костел у Кракові
У районі, званому Подгуже, в той же період було влаштовано єврейське гетто. У 1943 році гетто було ліквідовано, а його в’язні були перевезені до концентраційних таборів у Плашові і Аушвіц. На щастя, в період війни місто не було зруйноване німецькою армією, а його історичне старе місто збереглося до сьогоднішнього дня.
Після війни Краків став центром опозиції і сильного католицького руху. Навіть будівництво фабрики Нова Хута в передмісті Кракова (в даний час це один з його мікрорайонів) не призвело до зміни релігійного образу міста, проте призвело до плачевних наслідків: забруднення навколишнього середовища сприяло руйнування історичних пам’яток міста.
Починаючи з 1989 року ведеться інтенсивна реставрація історичних визначних пам’яток міста. І сьогодні Краків вважається одним з найбільш красивих міст Польщі.