Меч Щербець
Щербець (польс. Szczerbiec) – коронаційний меч польських королів, єдина зі збережених регалій династії Пястів, що дійшла до наших днів. Чітких історичних відомостей про ранню історію меча Щербець невідомо і часто факти змішуються з легендами.
У «Хроніці Великої Польщі» початку XIV століття вказується, що цей меч був даний королю Болеславу Хороброму (роки правління 992-1025) Ангелом, який сповістив йому, що для перемоги над ворогами польські королі завжди повинні носити його в бою.
Свою назву ця знаменита зброя отримала під час походу короля на Русь. У Києві в 1018 році Болеслав ударив мечем по Золотим воротам міста, і на зброї утворилася невелика зарубка – щербина. Тому згодом меч польських владик став іменуватися як «Щербець».
У 1883 році по цій події Яном Матейко навіть була написана картина. Однак дану подію можна вважати малоймовірною, так як похід Болеслава I на Київ відбувся до фактичного будівництва Золотих воріт у 1037 році. Хоча, з іншого боку «щербина» на мечі могла бути поставлена на більш ранніх воротах столичного міста Київської Русі або ж це було здійснено правнуком Болеслава Хороброго.
Спочатку меч польських королів служив знаком судової влади у государів. Коронаційним парадним мечем Щербець став з 1320 року, коли у Вавельському соборі ним був коронований на престол Владислав Локетек (1288-1333 рр..), возз’єднавший в єдине більшість основних областей Польщі.
За цим призначенням меч використовувався аж до 1764 року, за винятком коронацій деяких правителів. Вперше Щербець був зарисований і описаний Кшиштофом Вернером, придворним живописцем короля Станіслава Августа Понятовського в 1764 році.
Легендарний меч в довжину має 98 см, його ефес прикрашений багатим орнаментом. Клинок прямий, двосторонньої заточки. Рукоять меча Щербець плоска, в перетині прямокутна, трохи розширюється до гарди. Всі частини ефеса вкриті золотими пластинами, які покриті гравіруванням і прикрашені чорнотою.
Навершя його округле, гарда вигнута у бік клинка з розширеннями на кінцях. На боки рукояті і гарди нанесені написи на латині. Крім цього меч був прикрашений вузькими іменними срібними пластинами з написами, розташованими на клинку від центру гарди, але вони були втрачені в XIX столітті. До середини XVIII століття одна з пластин вже була поламана і збереглася частина напису.
За старою копією Щербця відомо, що повний напис свідчив про приналежність меча спадкоємному принцу Болеславу, герцогу Польщі, Мазовії і Ленчиці. Однак встановити особу цього герцога історикам поки не вдалося. Готичні піхви з прикрасою золотом і сріблом, ймовірно, були створені для меча в 1320 році, але втрачені між 1819 і 1874 роками. Трикутний емальований щит геральдичної форми з білим орлом на червоному тлі – єдиний зі збережених елементів піхов.
Через часті війни в Європі Щербець не один раз евакуювався з Польщі. У середині XVII і початку XVIII століть він вивозився з країни через південний кордон, щоб зберегти його від вторгнення шведської армії. У 1733 році під час війни за успадкування Польщі його також приховували, на цей раз від Августа III, щоб він не використовував реліквію для своєї коронації.
В самому кінці XVIII століття прусські війська захопили Краків, коронаційні регалії були розграбовані, а Польща незабаром була остаточно розділена. Між 1809 і 1811 роками Щербець був виставлений на продаж і придбаний російським міністром юстиції князем Дмитром Лобанов-Ростовським. Пізніше міністр продав меч князю Демидову.
У 1870 році він переходить в руки Олександра Базилевського, послові Росії у Франції, великому колекціонерові предметів мистецтва. А в 1884 році вся його колекція, разом з мечем Щербець була придбана імператором Росії Олександром III для Ермітажу в Санкт-Петербурзі.
В період після Першої світової війни Польща виступила як незалежна держава. З 1919 по 1921 рік Польща вела війну з Росією, в кінці якої був укладений Ризький мир. За однією з статей мирного договору було необхідно, щоб Радянський Союз повернув Польщі все її культурне значення – колекції і предмети, вивезені з країни після Першого розділу в 1772 році.
У 1928 році Щербець, нарешті, повернувся до Польщі. Однак недовго національне надбання знаходилося на рідній стороні. На початку Другої світової війни Щербець знову евакуйовують, спочатку до Великобританії і в 1940 році – в Канаду, в польське посольство Оттави.
Але і після закінчення війни меч не відразу повернувся додому, так як багато польських канадців не бажали повертати культурні цінності в Польщу під комуністичним пануванням Радянського Союзу. У 1959 році найбільш важливі цінності, в тому числі і Щербець все ж повернулися в країну і зберігається на Вавелі в Кракові і є однією з найбільш шанованих національних реліквій.