Маріацький костел у Кракові

Маріацький костел або Церква Успіння Пресвятої Діви Марії (пол. Kościół archiprezbiterialny pw. Wniebowzięcia Najświętszej Marii Panny, kościół Mariacki) – католицька церква готичної архітектури в Кракові (Польща), фасад якої складається з двох високих веж. Одна з них, висотою 80 метрів, що в середньовіччі вважалися сторожовими.

Щогодини з цієї вежі сурмач грає мелодію (хейнал), сигнал точного часу або сигнал про пожежу чи загрозу нападу ворогів на місто. Готичні вітражі собору вважаються одними з найцінніших у Польщі. У 1962 році костел отримав титул малої базиліки.

Церква Успіння Пресвятої Діви Марії є однією з основних архітектурних домінант краківського Головного Ринку, виходячи на нього головним фасадом, але перебуваючи за адресою Маріацька площа 5. Костел перебуває на трасі Малопольської дороги святого Якова.

Історія Маріацького костелу

Згідно з інформацією Яна Длугоша, перший кам’яний костел в романському стилі був заснований в 1221-1222 роках єпископом Іво Одровонжем на місці колишнього дерев’яного храму. Незабаром, костел був знищений в результаті татарських набігів.

У 1290-1300 роках, частково на колишньому фундаменті, був побудований раннеготичний зальний храм, освячений близько 1320-1321 рр.. Між тим, будівельні роботи тривали до 1320-х рр..

В 1355-1365 рр.. на засоби Миколая Вежінка, краківського міщанина і сандомирського стольника, збудований сучасний пресвитерій.

В 1392-1397 рр.. майстер Миколай Вернер виконував замовлення на покращення освітлення костелу. З цією метою були знижені стіни бічних нефів, а в головному були додані великі віконні прорізи. Таким чином костел з зального храму перетворився на базиліку.

У результаті землетрусу 1443 (або 1442) року частково було пошкоджено склепіння храму.

У першій половині XV століття добудовані бокові каплиці. Велика частина з них була результатом роботи майстра Франтішека Вехоня з краківського передмістя Клепажа. В цей же час була надбудована північна вежа, що виконувала тоді функції міської сторожової вежі. У 1478 році тесля Матіас Херінгкан увінчав вежу шлемовидною главою. На ній в 1666 році встановлена позолочена корона.

В кінці XV століття Маріацький костел знайшов одне з головних своїх прикрас – скульптурний шедевр пізньої готики – Великий вівтар – творіння Віта Ствоша.

У XVIII столітті, на замовлення архіпресвітера Яцека Августа Лопацького, внутрішнє оздоблення костьолу придбало пізньобарочний характер. Автором цих робіт був архітектор Франческо Плаціді. Було змінено 26 вівтарів, а також інше оздоблення, лави, образи, а стіни були прикрашені поліхромією кисті Анджея Радванського. З тих же часів відбувається пізньобарочна крухта.

На початку XIX століття, в рамках благоустрою міста, було ліквідовано прикостельне кладовище, на місце якого зараз перебуває Маріацька площа.

В 1887-1891 рр.. під керівництвом Тадеуша Стриєнського оздобленню костелу був доданий неоготичний вигляд. У храмі з’явилася нова поліхромія – на цей раз за проектом і у виконанні Яна Матейка, якому допомагали Станіслав Виспянський і Юзеф Мехоффер – автори вітражів в пресвітерії і над головними органами.

З початку 1990-х рр.. проводились комплексні реставраційні роботи, в результаті яких костел був очищений від забруднень, які осідали на його стінах протягом усього ХХ століття, приховуючи дивовижну поліхромію. Костелу був повернутий його первісний блиск. Завершальним етапом робіт була реставрація даху костелу, закінчена в 2003 році.

18 квітня 2010 року в Маріацькому костьолі проходила церемонія прощання з президентом Польщі Лехом Качинським та його дружиною Марією, загиблими в авіакатастрофі під Смоленськом 10 квітня 2010 року. Потім президентське подружжя було поховано в одній з крипт Вавельського собору.

Архітектура Маріацького костелу

Сучасний зовнішній вигляд костел знайшов в результаті перебудови в 1392-1397 рр..

Вежі

Висока вежа (також звана Хейналіцею) має висоту 82 м. У плані має форму квадрата, ближче до вершини перетворюючись на восьмикутник. Башта накрита готичним шоломом роботи Матіаса Херінгкана 1478 р.

Шолом складається з восьмикутного загостреного шпиля, оточеного вінцем восьми невеликих башточок. На шпилі в 1666 р. була встановлена позолочена корона діаметром 2,4 м і висотою 1,3 м. З башти, з висоти 54 м, кожну годину доноситься Маріацький хейнал, який є одним із символів Кракова.

Біля підніжжя вежі з північного боку розташована прибудова, в якій знаходяться сходи, що ведуть всередину вежі. За входом звертає на себе увагу велика бронзова меморіальна дошка, що представляє тріумф короля Яна III Собеського. Вона була створена за проектом скульптора Піуса Веленського в 1883 р. для увічнення 200-річної річниці битви під Віднем. На башті знаходиться часовий дзвін, відлитий у 1530 році, діаметром в 165 см.

Низька вежа, висотою 69 м, є костельною дзвіницею. В плані має форму квадрата, має чітко позначений поділ на поверхи, підкреслений карнизами і віконними прорізами. У вежі знаходиться ренесансна каплиця Звернення св. Павла (каплиця Кауфманів). За вікном каплиці висить невеликий дзвін “для вмираючих”, відлитий Кацпером Кобером з Вроцлава в 1736 р.

Вежу накриває пізньоренесансний шолом, споруджений в 1592 р., складається з купола, що спочиває на восьмикутному барабані, і ажурного ліхтаря. На верхньому майданчику башти по кутах розташовані невеликі купола на низьких шестикутних підставах. У вежі знаходиться часовий дзвін, відлитий у 1530 р. діаметром 135 см, який в даний час не використовується.

Фасад

У стінах пресвітерія пророблені витягнуті загострені арочні вікна, прикрашені рослинними мотивами, а замкові камені представляють собою невеликі символічні скульптури. Консолі, що підтримують карниз вздовж головних стін будівлі, також багато прикрашені 21 скульптурною фігурою. На зовнішній стороні стіни каплиці св. Яна Непомуцького знаходяться сонячний годинник, виконаний в техніці сграффіто Тадеушем Пшіпковським в 1954 р.

Крухта

Всередину храму з боку головного фасаду веде барочна крухта. Вона була побудована в 1750-1753 рр.. за проектом Франческо Плаціді. Її прообразом стала архітектурна форма Гроба Господнього. Дерев’яні двері, прикрашені різьбленими зображеннями голів польських святих, пророків і апостолів, що були виготовлені в 1929 р. Каролем Хуканом.

Над крухтою знаходиться велике аркове вікно з вітражами, спроектованими Юзефом Мехоффером і Станіславом Виспянським. Декоративний поділ вікна було виконано в 1891 р., згідно з концепцією Яна Матейка.

Пресвітерій

Пресвітерій накритий зоряним склепінням, створеним майстром Чіпсером в 1442 р. На замкових каменях зображені герби Польщі, Кракова і єпископа Іво Одровонжа – засновника першого кам’яного Маріацького костелу. У пристінних нішах встановлені скульптури пророків Єремії, Даниїла, Давида, Єзекіїля, Іони і Ісайї. Їх створив в 1891 р. краківський скульптор Зигмунт Лангман.

Стіни прикрашені поліхромією, виконаною в 1890-1892 рр.. Яном Матейко. Під час її створення майстру допомагали багато його учнів, пізніше стали відомими і видатними художниками: Антоній Граматика, Едвард Лепші, Станіслав Банькевич, Юзеф Мехоффер, Станіслав Виспянський. Технічні малюнки виконав Томаш Лисевич, а золочення – Міхал Стояковський. Вітражі в цій частині костьолу є витворами Юзефа Мехоффера, Станіслава Виспянського і Тадеуша Дмоховського.

По обидва боки пресвітерія знаходяться накриті балдахінами лавки. Вони були створені в 1586 р., а в 1635 р. були доповнені рельєфними зображеннями з життя Христа і Марії, які виконав Фабіан Меллер. На правих лавках представлені: Древо Єссея, Різдво Діви Марії, Введення Марії у Храм, Заручення зі св. Йосипом, Благовіщення Діви Марії, Зустріч Марії та св. Єлизавети, Різдво Христове.

На лівих лавках знаходяться рельєфи: Обрізання Господнє, Поклоніння Трьох Царів, Стрітення Господнє, Прощання з Матір’ю, Явище Воскреслого Христа Марії, Успіння Божої Матері, Коронація Божої Матері, а також Божа Матір з Немовлям в оточенні символів з Літанія Пресвятої Діві Марії. На хорах над лівими лавками знаходиться 12 тоновий орган.

Пресвітерій завершується апсидою, яку відділяє від решти костелу бронзова балюстрада з двома ажурними проходами. Навісні дверцята прикрашені гербом Кракова, а також архіпресвітер костелу – гербами Клоснік і Правдзіц. Вітражі в апсиді були створені в 1370-1400 рр.. майстром Миколаєм, відомим краківським вітражистом. Тематично їх об’єднує два сюжети: Книга Буття і сцени з життя Христа і Марії.

Інтер’єр

Інтер’єр храму має поліхромний характер, складається з різних архітектурних стилів від готики до бароко та модерну. Головним елементом внутрішнього оздоблення церкви є вівтар Віта Ствоша. У сакристії, оформленої в бароковому стилі XVII століття, зберігаються твори середньовічних ювелірів.

Кайдани

Біля входу в базиліку, з боку Маріацької площі, вмонтовані кайдани (т.зв. обруч тих, що каються), які в давнину надягали на шию злочинців. Обруч тих, що каються був встановлений на такій висоті, щоб засуджений не міг ні випростатися, ні встати на коліна, що могло б пом’якшити покарання. З століттями рівень землі піднявся, і тепер обруч знаходиться майже у землі.

Твори мистецтва

У церкві знаходяться різні твори мистецтва середньовічної Європи.

• Вівтар Віта Ствоша
• Розп’яття Віта Ствоша

Читайте також цікаву легенду веж Маріацького костелу у Кракові та легенду про краківського трубача