Вавельський замок
Вавель (пол. Wawel) – пагорб і архітектурний комплекс в Кракові, на лівому березі Вісли. Висота – 228 метрів над рівнем моря. На Вавельському пагорбі розташовано безліч архітектурних пам’яток, з яких найважливіші – Королівський замок і Кафедральний собор святих Станіслава і Вацлава (пол. Bazylika archikatedralna św. Stanisława i św. Wacława).
Краків, давня столиця Польщі, пам’ятник її блискучого минулого, а нині сучасне, велике місто, в якому ключем б’є життя. Початок Кракова починається з давньоісторичних часів. По всій ймовірності це був один із центрів племені віслян. Назва міста походить від легендарного князя Крака, який, нібито, знищив дракона, який жив у печері Вавельського пагорба і заснував місто.
Легенда також говорить, що Ванда, дочка Крака, не бажаючи вийти заміж за німця і віддати йому у володіння свою країну, наклала на себе руки, кинувшись у Віслу. Дійсно, як встановлено, на вершині Вавеля задовго до створення польської держави існувало велике городище.
За часів перших П’ястів тут існувала резиденція князя, а за часів свого наділу – князя-сеньйора. Казимеж Великий, на руїнах існуючого тут у X-XIII століттях міста побудував готичний замок, який потім у 1507-1536 роках був перебудований у великий ренесансний палац з внутрішнім двором, оточеним колонадою аркадної галереї.
Вавельський замок і його двір одне з прекрасних творів польського ренесансу, побудований польськими майстрами під керівництвом Францішека Влоха, Бартломея Береччі і Бенедикта Сандомирського.
Форми італійського ренесансу тут доповнені національними польськими мотивами, помітними в оформленні порталів, дверних перемичок, що піднімаються одна над одною колон третього поверху, висунутих звисів даху, карнизів і т.п.
Чудове оформлення інтер’єрів палацу. До наших днів зберігся живопис фризів (зокрема кисті Ганса Дюрера), мозаїчна кладка підлог, касетні плафони, ошатні кахельні печі, багаті меблі, цінні картини і портрети. Найчудовішою прикрасою палат Вавельського замку є художні настінні шпалери (Аррас), виготовлені на замовлення короля Зигмунта (Сигізмунда) II Августа, в кількості 356 штук, з яких до наших днів збереглося лише 136.
Вавельський кафедральний собор, який стоїть також на Вавельському пагорбі, на території замку, багаторазово перебудовувався. Його найдавнішою частиною вважається дороманська ротонда святого Фелікса і Адаукта X століття і нещодавно відкриті фундаменти ще одної будови того ж періоду, залишки першого романського собору XI століття і крипта святого Леонарда другого романського собору XII століття.
У XIV столітті, за часів Казімєжа Великого, був побудований третій, готичний собор, оточений цілим вінком каплиць (притулів), який став місцем коронації та усипальницею польських королів. Вавельський кафедральний собор є трьохнефною базилікою з трансептом і четвертим нефом, влаштованим навколо пресвітерія (амвіт).
У декорі кафедрального собору переважає бароковий стиль, хоча є не мало творів більш ранніх стилів. У головному нефі знаходиться саркофаг-мавзолей св. Станіслава зі срібною труною роботи Петра ван дер Реннена XVII століття і готична гробниця Владислава Ягелла (Ягайло), XV століття, різця Яна Чіні.
Твір епохи Ренесансу, капела Сигізмунда I, споруджена в 1519 – 1533 роках, в якості головного об’єкта, містить надгробки Сигізмунда I Старого, роботи Вартломео Береччі і Сигізмунда Августа – твір Джованні Падуано (Джанмарія Моска). У стилі ренесансу виготовлено також надгробок королеви Анни, роботи Санті Гуччі.