Відбиток чортової лапи. Люблінська легенда

Існує так званий відбиток чортової лапи (пол. Czarcia Łapa), відображеної на суддівському столі Коронного трибуналу в Любліні. Дивлячись на фотографії, можна переконатись, що в середині відбитку немає сколів, краї його гладкі і поруч немає ніяких слідів того, що він вирізаний будь-яким способом.

Відбиток чортової лапи. Люблінська легенда

Відбиток справляє враження, ніби виник від сильного удару гідравлічним пресом. Це дивно, тому що цьому слідові понад 300 років, а тоді ніяких подібних пресів ще не існувало. Більш того, жодна людина не в силах вдарити по дерев’яному столу з такою силою.

Легенда про відбиток чортової лапи у Любліні

Багато років тому, в 1637 році, в селі недалеко від Любліну жила вдова з трьома дітьми. Важко було жінці одній управляти господарством і працювати на землі. Жінка любила своїх дітей і готова була на всі жертви заради них, тому працювала від зорі і до зорі. Земля їх була родючою, будинок у них був добротний, побудований ще її чоловіком, так що потроху вони справлялися.

Одного разу один шляхтич, власник сусіднього маєтку послав до вдови своїх слуг – повідомити, що хотів би викупити її будинок і поле, разом з господарськими будівлями. Пропозиція для втомленої вдови була б цікавою, якби не той факт, що за будівлі та землю була запропонована така маленька сума, що за неї неможливо було б купити навіть невелике житло. Вдова відмовила шляхтичу. Через кілька днів від нього знову з’явився слуга, пропонуючи ще більш низьку ціну і стверджуючи, що це дуже хороша пропозиція, і вона буде шкодувати, якщо не прийме її. Вдова відмовилася продавати землю вдруге.

Минуло кілька днів, коли жінка прокинулася вночі від дивних звуків, тріска і запаху диму. Це горів її будинок, а вона з дітьми була всередині. У жаху вдова схопила коробку з документами та грошима (в сільській місцевості всі важливі документи і гроші зберігалися разом), розбудила дітей і взявши на руки молодшого сина, в останній момент вистрибнула у вікно. Будинок з усім своїм майном згорів дотла.

Безталанна вдова подала позов про підпал в муніципалітет, який, будучи підкуплений шляхтичем, вирішив тяжбу не на її користь. Вона потім дійшла до Коронного трибуналу. Це була вища інстанція для дворян, що діяла в Любліні в XVI і XVII століттях. Якщо хтось був незадоволений рішенням муніципального суду, то міг оскаржити рішення в Коронному трибуналі і розраховувати на успішний результат судового засідання.

Коронний трибунал у Любліні

У день судового засідання вона і діти, сповнені надії на справедливе рішення, прибули в Люблін. Приїхав також шляхтич-сусід – разом зі свідками, яких він узяв прямо з сільського генделика, щоб за кілька кухлів пива вони показали в суді те, що він їм скаже.

Суд почався. Вдова представила свою версію того, що сталося, і в той же час у неї склалося враження, що вона розмовляє зі стінами, тому що ніхто її не слухав, та й свідків, які підтверджують її слова, вона не мала. Потім представив свою версію зацікавлений в її землі шляхтич зі своїми свідками:

• Вдова бреше, вона сама підпалила свій будинок і тепер незаконно вимагає гроші, – сказав шляхтич.
• А її сусід – благородний, добрий чоловік, ні в чому не винен, – підтверджували свідки.

Судді оголосили вирок:

• Шляхтич не винен, вдова повинна вибачитися за неправдиві звинувачення та оплатити вартість судового процесу.
• Що нам робити, – заплакала вдова, вдова плакала, притискаючи дітей до себе. – Де ми візьмемо грошей? … Навіть диявол справедливіше розсудив би наше діло! – І вона вибігла з суду.

Як тільки вона вимовила ці слова, в трибуналі піднявся вихор і з’явився диявол. Покрутивши хвостом, рогатий біс всівся на лавку в трибуналі і сказав:

• Таку несправедливість навіть я не можу витерпіти. Починаємо процес заново, – сказав він.

Злякавшись, судді не наважилися виступити проти, покликали заплакану вдову, і другий суд відбувся, який сильно відрізнявся від першого. Судді уважно вислухали вдову, а перелякані свідки вмить протверезіли і сказали правду. Диявол оголосив свій вердикт:

• Шляхтич винен в підпалі, зобов’язаний відбудувати вдові будинок і купити все необхідне для господарства. Лжесвідки повинні ніколи більше не брехати і бути публічно висічені.

Судді підписали рішення, а диявол для вірності припечатав його своєю лапою. Він зробив це з такою силою, що слід залишився на столі судді і до сьогоднішніх днів – як застереження всім суддям від винесення несправедливих вироків.

Розп’яття з Коронного трибуналу

У той час, як диявол виніс рішення, Христос на розп’ятті в залі суду повернув голову до стіни. Йому було нестерпно бачити, що диявол справедливіше судить, ніж люди… Розп’яття з Коронного трибуналу також існує досі – в одній з каплиць головного собору Любліна.