Бабя Гура
Бабя Гура (пол. Babia Góra) – гора, найвища точка гірського масиву Західні Бескиди в Карпатах, розташована на кордоні Польщі та Словаччини. Висота 1725 м. Бабя Гора була вперше згадана в хроніках Яна Длугоша, XV століття.
Бабя Гура
Бабя Гура
Дябляк, Диявольський Замок, Королева Бескидів, Мати Негоди, Оравська Свята Гора – як тільки не називають найвищий пік Живецьких Бескидів. Але офіційна його назва – Бабя Гура. Висота Бибї Гури – 1725 метрів над рівнем моря. І це – досить нехарактерно для Західних Карпат.
Коли перед нами відкривається чудовий вид на цю пологу гору, підніжжя якої покрито густими сосновими лісами, то важко повірити, що з точки зору альпінізму вона вважається досить-складним об’єктом. Здавалося б, що може бути простіше, ніж сходження на цю спокійну і сплячу вершину. Адже це вам не скалисті Столові Гори і не Червона лавка в Татрах. Там то все зрозуміло – скелі, каміння, валуни. А тут?
Що може стати на шляху до найвищої бескидської вершини? Але не тут то було. Бабя Гура – сама підступна польська гора. При всій своїй видимій простоті, вона все ж є справжнім викликом для любителів гірських подорожей.
Бабя Гура
Бабя Гура
Масив Баб’ї Гури легко пізнаваний, завдяки своїй асиметрії. Північні схили дуже круті, сильно еродовані, на думку деяких вчених – носять на собі сліди заледеніння (для Бескидів цей факт – абсолютно унікальний!). Південні схили – пологі, немов спеціально створені для піших неквапливих прогулянок. Місцезнаходження гори, її висота і «горда самотність» призвело до того, що погода на ній мінлива. Тут відчувається різкий перепад температур і підвищена вітряність. Якщо ви зібралися на Баб’ю Гуру в шортах і футболці – краще відмовтеся від подорожі. Або – запасіться додатковим одягом. Повірте – вона вам знадобиться.
Зима на Бабій Гурі – це щось! Якщо біля її підніжжя зимова погода не сильно відрізняється від звичайної гірської зими в польських Карпатах, то вище лінії лісу вас очікують справжні сибірські морози. А на північних схилах – так взагалі, навіть лавини сходять. Тож радимо вам гарненько подумати щодо сходження на Бабину Гуру в зимовий час. Навіть авторитетні альпіністи не рідко відмовляються від такої радості. Жоден зимовий сезон не проходить без трагічних пригод.
На самій верхівці гори стоїть, красується, обшарпаний жорстокими вітрами і дощами пам’ятник. Як ви думаєте, кому? …сказати, що поляки релігійні – це не сказати нічого. І багато в чому своєму трепетному відношенню до релігії вони зобов’язані римському папі Іоанну Павлу II. Дивно, але цей поляк зробив для людства більше, ніж всі політики разом узяті. Жителі Польщі обожнюють свого славного земляка і в його честь відновили на Бабій Гурі в 1996 році обеліск.
Пам’ятник Іоанну Павлу II. Бабя Гура
Бабя Гура
Організовані туристичні походи на Бабю Гуру почалися ще наприкінці XIX століття. У 1905 році була побудована перша німецька туристична база на Бабій Гурі, на висоті 1600 метрів над рівнем моря. Містечко це користувалося величезною популярністю у туристів. Кам’яний будинок з просторим дерев’яним ганком, 20-ма ліжко-місцями і водопроводом мав славу по три сторони Карпат, як один з найзатишніших, спокійних і дешевих готелів. На жаль, в 1949 році будівлю було знищено пожежею. Її залишки можна побачити біля маршруту, що веде на Велику Ліпніцу.
У 1906 році була відкрита ще одна туристична база. Цього разу – польська. У Маркових Щавянах побудували чудовий альпійський будиночок з дерева, який, хоч і виглядав більш скромно, ніж його німецький побратим, але все ж достояв до 2007 року. Пізніше, влада вирішила, на превеликий жаль, знести його і побудувати в цих місцях сучасний готельний комплекс.
Подорож на Бабю Гуру – шлях не з легких. Навіть не думайте відправитися туди без професійного провідника і спеціальних реквізитів. Кожен необережний крок, незручне взуття, невідповідний одяг – і ваша прогулянка може перетворитися на катастрофу. Не вірте спокійним пейзажам Живецьких Бескидів. Вони зберігають свої таємниці і дуже неохоче діляться ними з невдалими туристами.