Бескиди
Бескиди (пол. Beskidy) – система гірських хребтів у північній і західній частині Карпат, розташована в межах території Польщі, України, Словаччини та Чехії.
Східні Бескиди
Простягається між долинами річок Морави та Мізунки. Довжина – близько 300 км, висота до 1725 м (гора Бабя Гура).
Геологічна структура Бескид
Бескиди складені крейдяними і третинними вапняками, сланцями і пісковиками. Мають складчасту структуру. Складаються з куполоподібних хребтів, розділених вузькими поздовжніми і широкими поперечними долинами річок і міжгірними улоговинами.
Хребти мають пологі схили й округлі вершини, рідше являють собою моноклінальні відроги. Схили гір вкриті буковими та ялицево-смерековими лісами, а на безлісих вершинах-полонинах – альпійські луки.
Корисні копалини: нафта, озокерит, калійна сіль. Численні джерела мінеральних вод.
Карта Бескид
Польські Бескиди
Бескиди займають найбільшу частину польських Карпат і поділяються на Західні і Східні. Західні Бескиди, розташовані в межах даного регіону, в свою чергу, поділяються на вісім гірських груп. На території Малої Польщі, наприклад, знаходяться роз’єднані гірські системи: Низькі Бескиди, Живецькі Бескиди, Сондецькі Бескиди, Острівні; до Бескид зараховують також Горці.
Західні Бескиди
Характерні куполоподібні височини Бескид з пологими схилами, порослими лісами, особливо припали до смаку любителям спокійних, довгих прогулянок. Порізані густою сіттю сходжених стежок гірські утворення, біля підніжжя яких розташувалися мальовничі села і невеликі міста, гарантують туристам чудові краєвиди.
Низькі Бескиди, про що говорить сама назва, – це невисокий гірський масив, що простягнувся від околиць міста Бєльсько-Бяла на заході до долини Скаво на сході. Південною частиною вони межують з Живецькими Бескидами, а північними схилами опадають в напрямку старовинних підбескидських міст, таких як Кент, Андрихув і Вадовіце – місто, де народився Папа Римський Іоанн Павло II.
Гірські хребти розділені глибокими долинами, в більшості зарослими лісами, але зустрічаються і барвисті галявини. Гірські піки, як правило, є тупокінцевими і не перевищують 950 м над рівнем моря.
Живецькі Бескиди – одині з найвищих після Татр гірських масивів в польських Карпатах, розташовані між верхньою течією Соли і Скаво, дуже привабливі для туристів. Найвищий пік масиву називається Бабина-Гура, одночасно вища точка польських Бескидів (1725 м над рівнем моря). Її прекрасний ландшафт служить прикрасою Бабєгурського Національного парку, створеного в 1995 р., і займає площу 3392 га.
У 1977 році парк одним з перших у світі був включений в список Світової системи біосферних резерватів ЮНЕСКО.
Острівні Бескиди розташувалися між центральною частиною долини Раби на заході і долиною Дунайця на сході. Своєю назвою вони зобов’язані досить незвичайною геоморфологічною структурою. Найвищий пік Могельніца – 1171 м над рівнем моря. Ці гори прекрасні в будь-який час року, але особливу чарівність надає їм осіння погода, коли з глибини туману, що стелиться в долинах, виростають темні острівці гірських вершин.
Сондецькі Бескиди – це гірський масив, відділений на заході долиною Дунайця від Горці і острівних Бескид, а на сході межує з Низькими Бескидами. На півдні він межує з Пенінами і зі Словаччиною.
Бескиди ділять на дві частини надзвичайно мальовничу долину річки Попрад, укладену в межі Попрадського Національного парку. Гори ці не відрізняються висотою, тільки мають найвищий пік – Радзейова, який досягає 1200 м над рівнем моря, і покриті густими лісами.
У західних воріт Сондецьких Бескид лежать два історичних міста: Новий Сонч і Стари-Сонч. Обидва міста багаті пам’ятниками старовини, йдуть корінням в середньовіччя. У цьому регіоні також знаходиться декілька оздоровчих курортів, відомих у всій Польщі своїми мінеральними джерелами, такими як Криниця, Жегестув, Північна та Мушина.
Навколишні села колись населяли лемки – представники однієї з народностей, що проживають на території Польщі. Збудовані колишніми мешканцями дерев’яні та кам’яні церкви входять до числа регіональних пам’яток стародавнього зодчества.