Великодні традиції в Польщі: радісні, заспокійливі і вимагають релігійного зосередження. І, звичайно, на Великдень не обійтися без багатого святкового столу.

Великодні традиції Польщі

У Польщі Великдень святкують за західним католицьким календарем. Цього 2019 року Великдень випадає на 21 квітня. Великодня неділя припадає на першу неділю після першого весняного повного місяця. Християнські обряди і практики, як і раніше, несуть на собі відбиток стародавніх язичницьких вірувань.

У нинішній Польщі свято відзначають як сучасні, так і консервативні польські сім’ї, незалежно від своїх релігійних переконань.

Перша ознака наближення Великодня — це гілки і сушені квіти, які парафіяни несуть в костел. Остання неділя перед Великоднем називається «пальмова неділя» (пол. niedziela palmowa), у православних це — вербна неділя. Згідно з католицькою традицією, цей день знаменує собою вхід Ісуса Христа в Єрусалим.

Оскільки пальми в Польщі рідкість, то віруючі несуть до церкви гілки верби або «пальми», зроблені з гілок дерев і прикрашені яскравими стрічками і квітами.

На Страсний тиждень перед Великоднем обов’язково проводиться генеральне прибирання. У селах на Великдень фарбували будинки. Багато поляків дотримуються великоднього посту різного ступеня строгості. Піст, як правило, менш суворий, ніж православний — поляки, наприклад, частіше приймають рішення утримуватися протягом посту від будь-яких пристрастей, не обов’язково кулінарних, ніж відмовитися від м’ясного і молочного. У костелах виставляють композиції Гробу Господнього.

У суботу напередодні Великодня фарбують варені яйця (писанки). Одні купують готові набори для фарбування яєць, інші по-старому фарбують яйця цибулевим лушпинням. Традиція фарбувати яйця на Великдень відома у всіх слов’янських країнах, швидше за все вона походить від язичницьких ритуалів, яким більше 5000 років.

Крім того, в суботу готують великодні кошики. В кошик, вистелений білою лляною або вишитою серветкою і прикрашеною гілочками самшиту, кладуть потроху основні великодні страви: писанки, ковбасу або шинку, сіль і перець, хрін, хліб, паску і цукрового (або навіть пластмасового) пасхального баранчика. Потім кошик несуть до церкви освячувати.

У найважливіший день, Великодню неділю, більшість поляків ходять рано вранці в костел на пасхальну службу, на якій відбувається урочисте богослужіння і хресний хід. Як правило, вся сім’я збирається разом на великодній сніданок. До початку трапези, точно так же, як і на Різдво, люди заломлюють облатки (пол. Opłatek — прісний хлібець, що символізує тіло Христове), дарують один одному освячені яйця з великоднього кошика і бажають «Wesołego Alleluja».

На сніданок зазвичай їдять холодні закуски, і це справжнє свято для любителів м’яса: стіл ломиться від шинки, ковбас, буженини, паштетів, закусок. В цей день вже точно можна забути про всі дієти.

Потім настає час великодньої випічки. На Великдень печуть: бабку (babka) — високий круглий дріжджовий пиріг з 15 жовтків з діркою посередині, який можна порівняти з американським «виборним кексом», мазурек (mazurek) — пиріг з товстим шаром глазурі, прикрашений сухофруктами, волоськими горіхами і мигдалем, а також сирний пиріг (sernik).

Останній святковий день — це Великодній або «поливаний» Понеділок (пол. Śmigus-Dyngus), в який поливають один одного водою.