Прапор Польщі

Старе місто і Ринкова площа Кракова

Для поляків древнє місто Краків – це не тільки колиска державності, але і хранитель польської історії, увічненої в камені. Краків дивом уцілів в роки Другої світової війни і в 1978 році був визнаний ЮНЕСКО Всесвітнім надбанням людства.

Старе місто і Ринкова площа Кракова

Старе місто і Ринкова площа Кракова

Стародавній Краків виник біля підніжжя Вавельського пагорба в IX столітті, на місці поселення племені віслян. Перша згадка про це місто належить арабському купцеві Ібрагіму ібн Якубу, який відвідав тутешні місця в 965 році.

Якуб захоплювався «Кароке» як великим торговим центром, чиї зв’язки простягаються аж до «русів і Константинополя». Бурхливий розвиток Кракова почався близько 1000 року, коли перший коронований правитель Польщі Болеслав I Хоробрий побудував на пагорбі Вавель королівську резиденцію, спорудив поруч з нею кафедральний собор і заснував краківське єпископство.

В 1252 році Краків отримав магдебурзьке право (тобто право на самоврядування), мав власний магістрат і суд. У 1275 році, відповідно до указу князя Болеслава V Сором’язливого, Краків придбав регулярне планування з Ринковою площею в центрі і геометричною сіткою вулиць.

Найвищого розквіту Краків досяг у XIV – XVI століттях, коли він офіційно був столицею Польської держави і місцем коронації монархів. «Золотий вік» міста закінчився в 1569 році, після того як Польща і Литва підписали Люблінську унію про об’єднання земель. Краків опинився на околиці нової держави, яка тепер називалася Річчю Посполитою.

Старе місто і Ринкова площа Кракова

Старе місто і Ринкова площа Кракова

Старе місто і Ринкова площа Кракова

Старе місто і Ринкова площа Кракова

Пожежа у Вавельському замку послужила поштовхом до переносу столиці, і в 1596 році король Сигізмунд III разом з магнатами переїхав до Варшави, яка якраз і перебувала в центрі нової держави. Хоча Краків втратив статус столичного міста, він залишався «королівським», тому що аж до XVIII століття у Вавельському соборі вінчалися на царство польські королі.

Всі дороги Старого Кракова ведуть до Ринкової площі, яка по-польськи називається просто «Rynek» («Ринок»). Це своєрідна «парадна вітальня» міста, де збираються туристи і городяни. Самі поляки пишаються, що головна площа Кракова розміром 200х200 метрів є однією з найбільших в Європі.

Ринковий ансамбль зберіг планування тих часів, коли Краків торгував з усією Європою, і по його вуличках крокували посли і монархи, багдадські купці і сарацини. У центрі площі височіє будівля колишніх Суконних рядів з чудовими стрілчастими арками в неоготичному стилі. У Середньовіччі в цих приміщеннях торгували сукном, а зараз на першому поверсі Сукенніц розмістився ярмарок з бурштиновими і срібними виробами.

Другий поверх будівлі займає Національний музей Кракова з колекцією картин, скульптур і монет XIV – XX століть. Відразу за краківськими рядами вартує Башта міської ратуші. Колись на першому поверсі ратуші зберігалася краківська скарбниця, а в похмурих підземеллях нудилися в’язні.

Біля Ринку, на прилеглій Маріацькій площі височіє Маріацький костел. Величний готичний фасад храму складається з двох веж різної висоти. Перший костел на цьому місці був побудований в 1221 році, але незабаром знищений татарами. Нинішня споруда є третьою за рахунком і датується XIV століттям.

Маріацький костел у Кракові

Маріацький костел у Кракові

З Маріацьким храмом пов’язана трагічна легенда (Легенда веж Маріацького костелу у Кракові). Вона розповідає, що трубач, несучий дозор на вежі костелу, першим помітив наближення ворожих військ Батия і встиг подати сигнал тривоги. Але коли краків’янин почав сурмити, то був убитий татарською стрілою, яка простромила йому горло. З тих пір в пам’ять про подвиг трубача кожну годину на вежі костелу звучить мелодія, що закінчується на тій ноті, на якій обірвалося життя героя.

Також Маріацький храм примітний древніми реліквіями – вівтарем і розп’яттям в давньоготичному стилі, до створення яких доклав руку великий німецький скульптор Віт Ствош. Вирізаний з липи вівтар складається з центрального панно із зображенням коронування Діви Марії Пресвятої Трійцею і чотирьох стулок, на яких увічнені сцени з життя Богородиці. Висота фігур на головному панно досягає 2,80 метрів, що робить вівтар Віта Ствоша одним з найбільших у середньовічній Європі.

Адам Міцкевич

Адам Міцкевич

Навпроти костелу встановлено пам’ятник поетові Адаму Міцкевичу. Периметр Ринкової площі щільним кільцем оточують кафе та старовинні будинки, кожен з яких має свою історію. Наприклад, у будинку під номером 9 відбулося одруження Лжедмитрія і Марини Мнішек, а в будинку № 16 розмістився ресторан «У Вежінка». Назва закладу нагадує про ті часи, коли багач Миколай Вежінек влаштовував в цьому будинку розкішні бенкети для королівських гостей. Обійшовши повільно Ринкову площу, минаючи будинки та старовинні костели, можна вийти до вулиці Гродської, а звідти піднятися на пагорб Вавель до королівського замку.

Статті по темі:

Це вам буде ціково:


Оставить комментарий

Ваш email не будет опубликован. Обязательные поля отмечены *

Вы можете использовать это HTMLтеги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>