Легенда Палиці Геркулеса
Той, хто вперше проїжджав долиною Ойцовського Національного Парку, з подивом затримав свій погляд на скелі, яка стоїть, здавалося б, всупереч природі і законам статики. Самотній, вапняковий камінь, висотою на 30 метрів, впирається в землю тонким кінцем, розширюючись до верху на зразок палиці.
Легенда Палиці Геркулеса
Звідки така дивна форма? Це результат мільйонів років дії сонця, вітру, морозу, вологості, дощу. Геоморфолог в змозі все пояснити досить докладно, але … Незважаючи на саму вичерпну і раціональну відповідь, залишається елемент недомовленості. Бо якщо дійсно природа в змозі створити небувалі форми, то чому вона так пожартувала?
Коротше кажучи, варто поставити запитання, хто і навіщо попрацював у співавторстві з природою, щоб до наших днів залишити таку прекрасну і довершену форму? І так вже повелося в Малопольщі, що коли є питання, то є й легенда.
Найдавніша з них йде ще до часу правління князя Крака. Доблесний правитель Кракова і земель в басейні верхньої Вісли під час свого панування пережив чимало прекрасних моментів, але і хвилини страху не обійшли його стороною. Найнеприємніші були пов’язані з появою вогнедишного дракона, який спустошував міста і села, в обідню пору пожираючи корів, а на світанку дівчат.
Зрештою, князя охопила така злість, що він схопив палицю і розтрощив дракону голову. Дракон помер, а князь поставив цю палицю на краю Ойцовської долини в науку для всіх тих, хто збирався їхати до Кракова з недобрими намірами. Чи правда це? Хто знає …
Однак у цю легенду повірив відомий краківський художник В.Хоміч, який створив дуже переконливу картину, на якій представлений Крак, який тримає в руках Палицю Геркулеса, що бореться з Драконом. Картину цю можна подивитися в Історичному Музеї міста Кракова. Прекрасна легенда, але якщо їй вірити до кінця, то згадану скелю слід було б назвати Палицею Крака, а не Геркулеса.
Існує ще одна назва – Соколина Скеля. Виникла вона тому, що тільки сокіл відносно легко може злетіти на її вершину.
Але і в цьому випадку життя тісно переплітається з легендою, яка розповідає про те, що давним-давно в високій башті Ойцовського замку був заточений несправедливо засуджений селянин з сусіднього села Скала. Його звинуватили в несплаті панщини, якої він не міг відпрацювати через глибокі рани на нозі від сохи (дерев’яний плуг).
Турбуючись про долю родини, селянин попросив стражників відпустити його з миром. Управляючий замку не вважав можливим виконати прохання селянина, але сказав, що якщо той принесе сокола з гнізда з верхівки Палиці Крака, зможе йти з миром. Ця умова була нездійсненною. Однак в’язень кілька днів поспіль думав про це, поки не заснув, скорившись долі. І ось тоді у вікно вежі влетіла дюжина соколів, які схопили в’язня кігтями, «доставили» на вершину скелі і дали йому соколика. Управляючий очам своїм не повірив, але обіцянку дотримав. З тих пір скелю цю називають Соколиної Скелею.
Але є і ще одна похмура назва цього дива природи – Чортова Скеля. А все через відомого Пана Твардовського! Коли в корчмі Рим, місцезнаходження якої є предметом суперечки між Сухою Бескидською і підкраківськими Пиховіцамі, він зустрівся з Люцифером, то поставив йому таку умову: “Ти зможеш взяти мою душу в пекло в тому випадку,” – сказав Твардовський – “якщо зазначену скелю, з гірського хребта, який підноситься над Сухою Бескидською, перенесеш під Ойцов і поставиш на землю догори ногами! “. Сатані не потрібно було повторювати двічі. Він жваво взявся за справу і … краєвид долини Прондник став ще красивішим.