Річка Вісла

Річка Вісла (пол. Wisła) – найбільша річка басейну Балтійського моря і Польщі. Утворюється від злиття Чорної і Білої Вісел, які починаються з болота на Баранній горі у Сілезьких Бескидах.

Довга і багата подіями життя річка Вісла розпочалася на самому початку сучасного етапу історії Землі (геологічний четвертинний період, або антропоген), коли настало помітне похолодання клімату. За останні два мільйони років заледеніння вісім разів накривало територію сучасної Польщі. Льодовики сповзали з території Скандинавії, щоразу надаючи сильний вплив на формування долини річки.

У періоди потепління лід відступав і долина Вісли ставала ширше і глибше. Свої нинішні обриси річка прийняла щонайменше 14 тис. років тому, коли скандинавське заледеніння покинуло навколишні території. В даний час формування долини Вісли триває, про що свідчать помітна ерозія її берегів і накопичення річкових опадів вздовж усього русла.

Головна особливість і відмінність басейну Вісли від інших європейських річок – його асиметричність як наслідок руху льодовиків: на праву частину басейну припадає 73%, на ліву 27% площі.

Вісла – найдовша річка Польщі, вона знаходиться в центрі Європи. По ходу течії річки проявляються три типи рельєфу: рівнини Східної Європи, височини Західної Європи та зона альпійського і карпатського високогір’я.

Витоки Вісли знаходяться в Карпатах, на висоті 1220 м над рівнем моря, на західному схилі Бараня-Гура (Бараняча гора) в Моравсько-Сілезьких Бескидах (Західні Карпати), на крайньому півдні Польщі. Бараня-Гура – друга за висотою гора в Моравсько-Сілезьких Бескидах, найвища в польській частині історико-географічного регіону Верхня Сілезія і один з найважливіших туристичних об’єктів на півдні Польщі: з її вершини відкривається чудовий вид на околиці.

Вісла утворена злиттям двох річок: Білої Віселки (основний витік) і Чорної Віселки. Назва «Віселка» означає «маленька Вісла».

Верхня течія Вісли, в горах, дуже бурхлива. Спускаючись на рівнину і досягнувши Кракова, стародавньої королівської столиці Польщі, Вісла приймає кілька карпатських приток, стає повноводною, її течія сповільнюється.

Вісла у своїй середній і нижній течії – класична рівнинна річка, що несе свої води в межах широкої долини. Вона часто вигинається, утворюючи безліч мілин, що ускладнює судноплавство, тому, починаючи від міста Торунь і до самого гирла, русло Вісли зрегульоване, а береги укріплені, щоб уникнути зсувів.

Навесні річка живиться талими водами, часто відбуваються паводки, рівень води може піднятися до 10 м, що викликає катастрофічні за своїми наслідками повені і затори льоду. За паводками слідують обміління, що перешкоджає судноплавству.

Режим Вісли дуже примхливий і залежить від стану погоди в басейні як самої Вісли, так і її карпатських приток. Крім весняної повені, особливо сильні паводки спостерігаються в червні і вересні, коли на Карпатах випадає багато дощів.

Вісла впадає в Гданську затоку Балтійського моря, в 15 км на схід від міста Гданськ. Вже за 50 км від моря Вісла розпадається на окремі рукави: правий – Ногат, лівий – Лановик, Мертва Вісла та інші. Рукава Вісли утворюють широку дельту, іменовану Жулави. У цьому місці Вісла залишає велику кількість річкових наносів і утворює піщані дюни, що відокремлюють Жулави від Балтійського моря.

Так як значну ділянку Жулав розташовано нижче рівня моря на 2 м, в цьому місці довелося спорудити мережу дамб та водовідвідних каналів. Мережа каналів – одна з самих густих у Європі, загальною протяжністю 17 тис. км. Тутешній грунт відрізняється родючістю, Жулави – район інтенсивного сільського господарства. На півдні Жулав переважає рослинництво (пшениця, цукровий буряк), на півночі і сході – молочне тваринництво, на північному заході овочівництво.

Береги Вісли й Одеру – найдавніші ареали розселення праслов’ян. Саме тут, де в перші століття нашої ери античні письменники поміщають венедів, ще наприкінці II тисячоліття і в I тисячолітті до н.е. жили землеробсько-скотарські племена зі своєрідною культурою, яка відома в археології під назвою лужицька.

Вперше в письмовому джерелі річка Вісла згадана давньоримським письменником Плінієм Старшим в його праці «Природна історія» в 77 році н.е.. Він писав про річку Вістула, що впадає в Балтійське море. Назва, ймовірно, походить від стародавнього індоєвропейського кореня «вил» – «протягом».

У ранньому Середньовіччі англосакси іменували її Вістла – назва, пізніше вкорочена слов’янами до Вісла. У II ст. давньогрецький вчений Птолемей описав Віслу як природний кордон між землями германців і сарматів. Стародавні римляни зараховували долину Вісли до земель Магна Німеччина (Велика Німеччина).

Активне заселення долини Вісли слов’янськими племенами почалося в VII-VIII ст. У IX ст. західнослов’янське плем’я віслян створило власну державу з центрами у Кракові, Сандомирі і Страдуві.

В кінці IX ст. ці землі захопив Святополк I, король Великої Моравії, і змусив язичників-віслян прийняти хрещення. У X ст. ці ж землі завоювали західнослов’янське плем’я полян, звідси пішла назва жителів – поляки і країни Польща.

У ранньому Середньовіччі Вісла була основним транспортним шляхом, який зв’язував родові громади віслян, лехітів і мазовшан. Головними товарами тоді були сіль, деревина, зерно і будівельний камінь.

У XIV ст. Конрад I Мазовецький – польський князь періоду феодальної роздробленості і міжусобиць – закликав на допомогу у війні з пруссаками Тевтонський орден. Саме в цей час уздовж Вісли були збудовані феодальні замки, деякі з них збереглися до наших днів.

Починаючи з XV ст. Гданськ, що знаходиться в гирлі Вісли, стає великим торговим портом на Балтиці, а сама Вісла набуває важливого значення як транспортний шлях з внутрішніх районів Європи до порту Гданська.

Історична область Померанія на півдні Балтійського моря («землі біля моря») в різні епохи входила до різних державних володінь, сьогодні поділена між Німеччиною та Польщею. На землях навколо Гданська, сформувалася велика німецька колонія.

По Віслі до Гданська везли переважно пшеницю, а також товари з польських міст. По всій Віслі були побудовані річкові порти і зерносховища, її води борознили великотоннажні баржі. У Кракові, стародавній столиці Польщі, – продовжували коронуватися польські королі і після перенесення столиці до Варшави у 1610 р.

Німеччина контролювала важливий економічний район Гданська в XVII -XIX ст., а також під час Першої і Другої світових воєн. За рішенням міжнародного Віденського конгресу в 1815 році частину створеного Наполеоном герцогства Варшавського увійшла до складу Російської імперії під назвою Царство Польське, а російський імператор Олександр I ставав і польським королем аж до 1915 р., коли Царство Польське було окуповано і розділене між Німецькою імперією та Австро-Угорщиною.

У гирлі Вісли пройшли перші бої Другої світової війни: Польща безуспішно намагалася відстояти місто Гданськ, звільнене Радянською армією в ході Вісло-Одерської операції 1945 року.

В даний час Вісла зберегла своє важливе економічне значення. Вона судноплавна на відстані близько 1000 км від гирла: від Бидгоща до Гданська на Балтійському морі. На Віслі є найбільша польська ГЕС «Влоцлавек». Річка з’єднана Дніпровсько-Бузьким каналом з Дніпром і Бидгощським каналом з Одрою і Німаном.

У річці водиться риба: короп, жерех, сом, вугор, форель, щука. Для охорони водних ресурсів і природи Вісли створено кілька заповідних зон, у тому числі Ландшафтний парк гирла Вісли.

Міста на Віслі – Краків, Тарнобжег, Пулави, Варшава, Плоцьк, Торунь, Гданськ мають велике історичне значення не тільки в європейському, а й у всесвітньому масштабі, також це об’єкти масового туризму.

Загальна інформація річки Вісла

• Місцезнаходження: Східна Європа. Протікає по території Республіки Польща. Найбільша ріка в Польщі.
• Країни в басейні Вісли: Республіка Польща, Україна, Словаччина, Білорусь.
• Джерела живлення: снігове і дощове.
• Витік: злиття річок Біла Віселка і Чорна Віселка, в Західних Карпатах.
• Устя: дельта – Жулави. Гданська затока Балтійського моря.
• Мова: польська.
• Грошова одиниця: злотий.
• Найбільші притоки: праві – Сола, Дунаєць, Вислока, Сан, Вепш, Західний Буг; ліві – Пилиця, Прземша, Брда, Вда.
• Найбільші міста: Краків, Тарнобжег, Пулави, Варшава, Плоцьк, Влоцлавек, Торунь, Грудзендз, Тчев, Гданськ.

Вісла у цифрах

• Довжина: 1047 км.
• Площа басейну: 198,5 тис. км2 ( на території Польщі – 168,7 тис. км2).
• Басейн: Балтійського моря. Атлантичного океану.
• Площа дельти Жулави: 1000 км2.
• Середні річні витрата води: 84 м3/с (Краків), 590 м3/с (Варшава), 1080 м3/с (гирло).
• Ширина: до 1000 м.
• Глибина: від 1 до 7 м.
• Швидкість течії: близько 5 км/год.

Економіка річки Вісла

• Річкові вантажні і пасажирські перевезення.
• Промисловість: портова індустрія.
• Енергетика (гідроелектростанції).
• Сільське господарство: рослинництво (зернові) і тваринництво (м’ясо-молочне).
• Рибальство.
• Сфера послуг: туризм, логістика, торгівля.

Клімат річки Вісла

• Помірно континентальний.
• Середня температура січня: +3 °С.
• Середня температура липня: +18 °С.
• Середньорічна кількість опадів: 510 мм.
• Відносна вологість повітря: 70-80%.

Пам’ятки річки Вісла

• Канали: Дніпровсько-Бузький, Бидгощський, Августовський.
• Ландшафтні парки: «Вепш», парк гирла Вісли.
• Рукава в дельті Вісли: правий – Ногат, лівий – Лановик.
• ГЕС «Влоцлавек».
• Місто Краків: Вавельський замок, міські стіни (XIII -XVII ст.). Ринкова площа і Сукенніци (XIII -XIV ст.). Кафедральний собор Св. Станіслава і Вацлава (XIV ст.), Флоріанська вежа ( XIV ст.), Костел Св. Флоріана (XIV ст.), Оборонний бастіон Барбакан (XV ст.), Вежа ратуші.
• Місто Тарнобжег: Старе місто, Дзиковський замок (замок Тарновських, XV ст.), Домініканська церква (церква Успіння Пресвятої Богородиці, XVII ст.), Домініканський монастир (XIX ст.), Історичний музей Тарнобжега.
• Місто Пулави: палацово-парковий ансамбль Чарторийських (XVII XIX ст.), що включає палац (XVII ст.), Палац Маринки (XVIII ст.), Костел (XIX ст.), Паркові павільйони «Храм Сивіли» і «Готичний будиночок» (XIX ст.).
• Місто Варшава: палаци (Королівський замок XVI -XVII ст., Палац «Під бляхою » XVIII ст., Уяздовський палац XVII ст., Вілянувський палац XVII ст., Лазенковський палац XVIII ст. Президентський палац XVII -XIX ст.).
• Місто Плоцьк: Плоцький собор (XII ст.), Храм Милосердя і Милості (XX ст.), Міст Солідарності.
• Місто Торунь: будинок Миколи Коперника, Ратуша (XIII ст.), Церква Успіння Богородиці (XIII -XIV ст.).
• Місто Гданськ: морський порт, вулиці Длуга і Длуги Тарг, костел Св. Катажини (XIII ст.). Ратуша ( XIV -XV ст.), Фонтан Нептуна (XVII ст.). Королівська каплиця (XVII ст.). Золоті ворота (XVII ст.).
• Півострів Вестерплатте.
• Солінське озеро.

Цікаві факти річки Вісла

• Вісла від витоку до міста Торунь – неврегульована річка. Її русло виляє, як синусоїда.
• Важливе значення Вісли як міжнародного водного шляху підштовхнуло Австрію, Росію і Пруссію (прибережні держави після IV розділу Польщі в 1815 р.) укласти 28 липня 1864 міжнародну конвенцію і розробити спільний проект регулювання річки. Тільки в прусської частини річки виправні роботи, які велися ще з 1832 р., були завершені до наміченого терміну (1875 р.). На австро-російській ділянці роботи велися тільки біля Варшави.
• Щорічно Вісла виносить в Гданську затоку приблизно 2,2 млн. м3 річкових відкладень. Під час повеней ця цифра збільшується в кілька разів.
• Приблизно 93% вод Вісли забруднені з ГДК (гранично допустимою концентрацією) шкідливих речовин вище допустимої норми, тому купання в річці дозволено лише в декількох місцях.
• Вестерплатте – півострів у Гданській затоці на березі Балтійського моря. 1-7 вересня 1939 тут відбувся один з перших боїв Другої світової війни.
• Після сильної повені 1840 року сформувався додатковий рукав Вісли – См’яла (Смілива) Вісла.
• Солінське озеро на річці Сан – правій притоці Вісли – найбільше водосховище в Польщі: площа – 22 км2, об’єм води – 472 млн. м3 протяжність берегової лінії – 150 км.
• Річка Прземша – ліва притока Вісли – утворюється злиттям річок Чорна Прземша і Біла Прземша. З XIX ст. місце злиття двох річок відомо як Кут Трьох Імператорів: тут зустрічалися кордони трьох імперій: Російської, Пруссії (пізніше Німецької імперії) і Австрійської імперії (пізніше Австро-Угорщини).