Працевлаштування в Польщі
Після вступу Польщі до Євросоюзу для її громадян значно спростилися формальності, пов’язані з працевлаштуванням в інших державах-членах ЄС. Тому польський ринок робочої сили з кожним роком все сильніше відчуває дефіцит як висококласних фахівців, так і тих, хто не володіє особливими навичками і вміннями, але готовий працювати.
Очевидно, що найактивніші і ініціативні поляки вирушили на пошуки більш високих зарплат, тоді як їхні колишні роботодавці зайнялися пошуком нових працівників. При цьому польські зарплати, поступаючись французьким і британським, але набагато перевищують українські.
Громадянин України, який бажає отримати легальну роботу в Польщі, насамперед, повинен заручитися підтримкою потенційного роботодавця. Ця підтримка виражається в тому, що майбутній шеф подає заяву про видачу дозволу на роботу на адресу посадової особи воєводства, де знаходиться його компанія. Потім з уряду підписане запрошення у Польщу передає майбутньому працівникові.
Основною умовою видачі такого документа є відсутність польських громадян, що претендують на ту ж роботу, що й іноземець. Якщо працівник не складе конкуренції полякам на ринку праці – дозвіл буде отримано.
Проте з цього правила існує цілий ряд винятків. Так, дозвіл на роботу без урахування інтересів польських працівників видається представникам іноземних компаній, які мають свої філії у Польщі, домашньої прислуги співробітників дипломатичних представництв та міжнародних організацій, лікарям, які закінчили польські вузи і проходять професійне стажування та ін Крім того, немає необхідності отримувати дозвіл на роботу акредитованим кореспондентам іноземних ЗМІ, студентам денних відділень польських вузів, якщо вони працюють під час канікул (не більше 3-х місяців у році), членам правлінь комерційних організацій (якщо вони перебувають в Польщі не більше 30-ти днів у році), священнослужителям і ін.
Переваги легального працевлаштування в Польщі очевидні, тоді як робота нелегалом може потягнути за собою негайну депортацію. Якщо іноземець, викритий в незаконній трудовій діяльності, не покине територію Польщі добровільно у зазначений термін, його депортують примусово, причому вартість процедури буде стягнута з самого порушника, або з особи, що його запросила.
Очевидно, що за подібні «бойові заслуги» польські власті зроблять подальше отримання візи громадянином, який порушив польські закони, вкрай складними, а то й неможливими.