Відомі люди

Болеслав II Сміливий

(1042 рік – 2 квітня 1081 року)

Болеслав II Сміливий, або Щедрий (пол. Bolesław II Śmiały) – польський князь (1058-1076 роки) і король Польщі (1076-1079 роки), представник династії П’ястів.

Син польського короля Казимира I Відновника (що відновив у країні належний порядок), Болеслав II відрізнявся силою характеру і енергійністю у своїх устремліннях. Він увійшов в історію під прізвиськом Сміливий, що цілком відповідало його бойовим заслугам на користь Польщі.

Династія Пястів була сильна на початку свого існування і в кінці. Переживши усобиці і зовнішні потрясіння разом зі своєю країною, П’ясти зуміли відновити втрачену владу і навіть зміцнили її, але, на нещастя, останній король з цього роду помер бездітним.

Герб Пястів

Великі представники: Мешко I, Болеслав I Хоробрий, Болеслав III Кривоустий, Казимир I Відновлювач, Казимир III Великий.

П’яст

( ??? — близько 870 року)

П’яст (пол. Piast, Piast Kołodziej, Piast Oracz) – легендарний предок династії П’ястів. Згідно Хроніці Галла Аноніма, П’яст був сином бідного орача Котишка. У нього була дружина Жепіха (Ріпка) і син Земовіт.

Біографія

Хроніка Галла Аноніма є єдиним раннім історичним джерелом, в якому міститься переказ про походження династії П’ястів. Згідно Хроніки, князь полян Попель II влаштував бенкет на честь пострижен своїх двох синів. Несподівано без запрошення на бенкет прийшли двоє чужинців, яких не тільки не пустили за стіл, але й відігнали від Гнєзно – столиці полян, в якій і проводилося свято.

Казимир III Великий

(30 квітня 1310 — 5 листопада 1370)

Казимир III Великий (пол. Kazimierz III Wielki) останній король Польщі з династії П’ястів, правив з 1333 року. Молодший син Владислава I Локетека і Ядвіги, дочки Калішського князя Болеслава Набожного. Повний титул: «Милістю Божою Король Краківської землі, Судомірской землі, Серадской землі, Польської землі, Куявської землі, Добрянської землі, Поморської землі, Руської землі, господар і Дідич вічний земель тим володар, король велебний»

Юзеф Пілсудський

(5 грудня 1867 року – 12 травня 1935 року)

Юзеф Пілсудський (пол. Józef Piłsudski) – польський державний і політичний діяч, перший голова відродженої польської держави, засновник польської армії; маршал Польщі; прізвиська – Komendant (Комендант), Marszałek (маршал), Dziadek (Дідусь).

Юзеф Пілсудський народився 5 грудня 1867 року поблизу Вільно в польсько-литовській сім’ї. Закінчивши гімназію у Вільно, вступив на медичний факультет Харківського університету, звідки в 1885 році був виключений за революційну діяльність.