Білосток

Білосток (пол. Białystok) – місто на північному сході Польщі, на річці Бяла (пол. Białą). Адміністративний центр Підляського воєводства.

Головна площа міста. Білосток

Хоча туристи, як правило, проїжджають повз Білосток, тим не менше він є цікавим містом. Завдяки своєму специфічному географічному положенню тут проживає багато людей, різних національностей: поляки, росіяни, білоруси, татари й українці. Білосток є найбільшим центром православ’я в Польщі.

Білосток, з чисельністю населення близько 300 000 чоловік, займає певне місце серед великих польських міст. Як центр Полісся Білосток є фактично головним індустріальним центром у північно-східній Польщі і важливим академічним містом.

Незважаючи на високий рівень безробіття в регіоні, Білосток поступово розвивається завдяки своєму вдалому розташуванню в безпосередній близькості білоруського, литовського та російського кордонів. Крім того, таке розташування дає можливість використання розташованих поруч магістральних сухопутних маршрутів, включаючи залізничну лінію (Берлін – Санкт Петербург – Москва) і автомагістраль Віа Балтика. Таким чином, Білосток має можливість підтримувати міцні економічні та культурні зв’язки з країнами Східної Європи.

Тільки незначна частина старовинної архітектури збереглася в Білостоці до теперішнього часу, проте залишилося декілька місць, які безсумнівно потрібно відвідати. Регіон Полісся, відомий своїм унікально чистим навколишнім середовищем, що охороняється кількома національними парками і заповідниками. Дослідження околиць може надати відвідувачам багато несподіванок, включаючи виявлення слідів мусульманської і єврейської присутності, яка зробила неповторний вплив на культурну спадщину цього регіону.

Географія Білостоку

Білосток є найбільшим містом у північно-східній Польщі, що розташоване на Средньошотландській низовині Полісся. Своє найменування місто отримало від назви річки Бяла (пол. Białą), на березі якої воно розташоване. Відстань до Варшави – 188 км, до кордону з Білорусією – 54 км.

Біловезька пуща

Місто оточують густі ліси Біловезької Пущі і Національного Нарвянського парку, які є ідеальним місцем для проведення відпустки любителями активної форми відпочинку. Практично в передмісті знаходяться цілих два заповідники природи. Тутешній клімат характеризується більш низьким рівнем температури, ніж в інших районах країни.

Історія Білостоку

Перша згадка про сьогоднішній Білосток відноситься до XV століття, в якому йдеться про село Белшчани. Двісті років потому це було вже місто з квадратною ринковою площею і дерев’яним костелом. У XVII столітті місто було передано в дар польському гетьману Стефану Чарнецькому в подяку за його перемогу над шведами.

Пізніше місто стало власністю аристократичного роду Браницьких, завдяки яким відбувся швидкий розвиток міста. Власники періоду XVIII століття – Ян Клеменс Браницький і його дружина Ізабелла – були особливо відомі як меценати мистецтва і науки; при них були побудовані не тільки лікарня, будинок муніципалітету, поштове відділення і театр, а також був перебудований їх особняк, завдяки чому скромний будинок було перетворено у чудовий палац Бароко.

В результаті поділу Польщі Білосток спочатку відійшов до Пруссії, а потім, згідно з мирним договором, підписаним в 1807 році в Тільзіті, був переданий у володіння Російської Імперії.

Фонтан у парку Планти. Білосток

В XIX столітті, незважаючи на складні російсько-польські відносини, розпочався інтенсивний розвиток текстильної промисловості. Багато фабрикантів, які хотіли уникнути високих податків на експорт товарів з Росії (Білосток був фактично частиною Росії) перемістилися в Білосток з міста Лодзь. Відкриття Варшавсько-Санкт-Петербурзького залізничного сполучення також сприяло розвитку міста.

В цей період Білосток став важливим національним центром для польських євреїв. Ними, разом з поляками, були сформовані дві основні по чисельності національні групи, що проживають у багато-етнічному місті, не рахуючи російського, німецького, литовського, білоруського і татарського населення міста.

Після Першої Світової війни Білосток став столицею одного з воєводств Польської Республіки. В період польсько-російської війни 1920 року деякий час тут розташовувався Тимчасовий Революційний Комітет Польщі, організований польськими комуністами, які проголосили створення Польської Радянської Соціалістичної Республіки.

У період Другої Світової війни Білосток переходив «з рук в руки» від одного власника до іншого кілька разів: від нацистських німців до росіян і назад. Було організовано серйозний рух опору, на чолі якого стояла польська Національна Армія. Найбільші випробування випали на долю єврейського населення, більшість представників якого загинули в гетто або концтаборах.

У 1945 році Білосток знову став польським містом і поступово став повертатися до нормального мирного життя, коли відновлювалися історичні пам’ятники і відкривалися зведені знову школи.

Палац Браницьких. Білосток

Хоча Білосток в значній мірі втратив свій багатонаціональний характер, він залишається основним центром ортодоксальності в Польщі, з етнічними групами білорусів, українців і поляків, які проживають поруч. Місто підтримує дружні відносини зі східними сусідами Польщі – Білорусією, Росією, Литвою та Україною.

Культура Білостоку

Місто є культурним центром білоруської меншини в Польщі і одним з основних центрів Польської православної церкви. У Білостоці проживає велика циганська громада і розташовується Центральна Рада циган у Польщі.

Пам’ятки Білостоку

Парк біля палацу Любомирських. Білосток

• Палац Браницьких – «Підляшський Версаль» (середина XVIII століття)
• Церква Успіння Богородиці (Старий костел, 1621) – найстаріший зі збережених храмів міста
• Церква Марії Магдалини (1758)
• Ратуша (1745-1761), в якій зараз розташувався музей
• Будинок Конюшого (1771)
• Собор Миколи Чудотворця (1843-1846), в якому в даний час зберігаються мощі святого Гавриїла Білостоцького
• Церква Святого Роха (XX століття)

Палац Любомирських. Білосток

Освіта Білостоку

Медичний інститут і вечірня інженерна школа, усього 15 вищих навчальних закладів. З 18 липня 1997 року в місті функціонує Білостоцький державний університет (понад 15 тис. студентів) плюс філія в місті Вільнюсі (Литва), де університет задовольняє освітні потреби польських студентів Литви.