Прапор Польщі

Захист прав людини в Польщі

Демократизація суспільного і політичного життя як наслідок змін, що сталися в 1989 р. дозволила Польщі прийняти у повному обсязі міжнародних норм у галузі захисту прав людини. Результатом цього стала ратифікація цілої низки договорів та міжнародних контрольних процедур.

Ці заходи, спрямовані також на створення певної думки про польську системі демократії, правопорядку та прав людини в очах міжнародної громадськості з’явилися важливим кроком Польщі на шляху вступу до Ради Європи, Північноатлантичний союз, а також до Європейського Союзу.

Польща — один з авторів Заключного акту КБСЕ

Ідея створення Конференції з безпеки і співробітництва в Європі (КБСЕ в 1995 р. була перейменована в Організацію з безпеки і співробітництва в Європі — ОБСЄ), народилася в 60-і рр.., Як черговий шанс ослаблення військово-політичного суперництва між державами Варшавського Договору та НАТО. Польща була одним з авторів цієї ініціативи. На сесії Асамблеї Організації Об’єднаних Націй 14 грудня 1964 міністр закордонних справ Польщі Адам Рапацький представив пропозицію про створення загальноєвропейської конференції з питань безпеки та співробітництва. Підписаний у серпні 1975 р. Заключний акт КБСЕ визначав рамки мирного співробітництва держав «від Ванкувера до Владивостока». Активну участь у реалізації постанов Акта та на форумі ОБСЄ стала одним з наріжних каменів польської зовнішньої політики.

Початок діяльності громадських організацій

Прийняття Заключного акту Конференції з безпеки і співробітництва в Європі вплинуло на зародження в соціалістичних державах цивільних організацій і рухів, які ставили собі за мету захист прав людини. Однією з таких організацій був Комітет захисту робітників (КЗР), створений як відповідь на репресії державних властей відносно учасників робочого протесту в 1976 р. Головним завданням Комітету була фінансова та юридична допомога робітникам, що піддавалися переслідуванням. Після масових звільнень в 1977 р. Комітет захисту робітників перетворився на Комітет громадської самооборони «КЗР».

Черговим опозиційним об’єднанням було Рух на захист прав людини і громадянських прав, яке діяло в 1977 — 1981 рр.. Ця організація бачила можливість реалізації поставлених перед собою цілей шляхом перетворень системи, спрямованих на створення правової держави, громадянського суспільства і звільнення Польщі від впливу СРСР. Серед народжених тоді організацій до сьогоднішнього дня діє Гельсінського комітету в Польщі, який з моменту створення в 1982 р. контролює дотримання прав людини і основних громадянських свобод, гарантованих підписаними Польщею міжнародними договорами і документами КБСЕ / ОБСЄ. Комітет є членом Міжнародної Гельсінської федерації з захисту прав людини з центром у Відні.

Погіршення політичної та економічної ситуації країни в кінці 70-х рр.. призвело до створення вільних профспілок з ініціативи діячів опозиції.

Результатом керованої профспілками страйку на Гданській судноверфі у 1980 р. було створення, Незалежної самокерованого профспілки «Солідарність» за згодою влади. Незабаром «Солідарність» перетворилася на масовий рух, в рядах якого знаходилося більше 10 мільйонів чоловік.

Під час воєнного стану, введеного в грудні 1981 р. офіційна активність громадських і робітничих організацій призупинилася. Організації були змушені вести свою діяльність по захисту прав людини підпільно. Виявом визнання міжнародної громадськості заслуг демократичної опозиції в Польщі було присудження в 1983 р. Нобелівської премії миру лідеру «Солідарності», який посів пізніше пост президента Республіки Польща — Леху Валенсі.

Конституція РП — фундамент свободи, прав людини і громадянина

Демократична Польща гарантує своїм громадянам дотримання прав людини і громадянських прав. Ці гарантії містяться в законодавчих актах, серед яких найбільше значення має Конституція РП, прийнята в 1997 р. Згідно з Конституцією, «вроджене і невідбутне людську гідність служить джерелом свободи і прав людини і громадянина. Гідність людини є недоторканним, а його повага і захист є обов’язком державної влади »(стаття 30). Конституція РП гарантує також громадянам, які представляють національні та етнічні меншини «свободу збереження звичаїв і традицій, а також розвитку власної культури» (стаття 35).

Державні органи, що здійснюють контроль над дотриманням прав людини

У Польщі послідовно вживаються заходи, спрямовані на формування громадянського суспільства. Одним з найважливіших його ознак є сукупність дій влади відповідно до законодавства, а також наявність установ, які гарантують дотримання прав людини і громадянських прав. Польський парламент чуйно реагує на питання, пов’язані із захистом прав людини. Доказом цьому служать, перш за все, що вживаються парламентом заходи. У повноваження сеймової Комісії у справах органів правосуддя і захисту прав людини входять питання дотримання законодавства і правопорядку, а також прав людини.

Сейм за згодою Сенату призначає Представника уряду з цивільних прав — конституційний орган, що стоїть на сторожі прав і свобод, гарантованих Конституцією та іншими законодавчими актами. Представник уряду з цивільних прав користується широкими повноваженнями і має різними юридичними інструментами, що дають йому можливість ефективно захищати інтереси кожного громадянина, права якого яким-небудь чином були порушені.

Конституційний суд, що забезпечує контроль над створюються в Польщі правовими актами, також стежить за відповідністю законів і приписів міжнародними договорами, ратифікованими польською державою. Крім того, Конституційний суд є органом, до якого кожен, (як свідчить стаття 79 Конституції РП) «чиї гарантовані Конституцією свободи або права були порушені», має право подати так звану «конституційну скаргу». Гарантами поваги прав людини і громадянина є також незалежні суди.

Неурядові організації

Рік 1989-й був переломним для всіх неурядових організацій. Саме тоді в ряду неурядових установ утворилося польське відділення Amnesty International, що є частиною всесвітнього руху, що спирається на ідеї і принципи Загальної декларації прав людини. У тому ж році почав свою діяльність Гельсінський фонд по захисту прав людини в Польщі — незалежний науково-дослідний інститут. В даний час Гельсінський фонд по захисту прав людини — це одна з найбільш досвідчених і професійних неурядових організацій, які стоять на сторожі прав людини.

Діяльність на міжнародній арені

Польща як член Організації Об’єднаних Націй ратифікувала ще до 1989 р. значну частину міжнародних договорів, що стосуються захисту прав людини. Проте тільки побудова демократії принесло плоди у вигляді визнання цих прав областю інтересу міжнародної громадськості, а не — як за часів ПНР — внутрішнього справи кожної держави. Польща ратифікувала Міжнародний пакт про громадянські та політичні права та Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права, разом складові Пакт ООН про права людини.

Примітно, що серед конвенцій з прав людини, які прийняті в системі Організації Об’єднаних Націй, дві з них були розроблені за ініціативою Польщі. Мова йде про «Конвенції про незастосування строку давності щодо військових злочинів і злочинів проти людства», а також про «Конвенції про права дитини». Прийняття цих актів міжнародною громадськістю є великим успіхом польської дипломатії.

У 2002 р. пост голови Комісії ООН з прав людини був вдруге довірений представнику Польщі (вперше цей факт мав місце в 1972 р.). Даний крок свідчить про те, що активність Польщі та її внесок у захист прав людини протягом десятиліття перетворень були помічені і отримали високу оцінку в очах міжнародної громадськості. Величезну важливість цього рішення підкреслив міністр закордонних справ Польщі Влодзімеж Цімошевич, який у своєму офіційному виступі в Сеймі заявив, що «головуванням в Комісії з прав людини ми повинні скористатися для додання особливої ролі проблем, пов’язаних з правами людини в нашій зовнішній політиці».

Найбільш дієва система нормативів у сфері захисту прав людини створена в рамках Ради Європи. Польща була прийнята в цю організацію в 1991 р. після виконання трьох передбачених статутом цієї організації вимог: встановлення зразкової демократії, що базується на принципі плюралізму; дотримання правових норм; дотримання основних прав і свобод людини. Одночасно з офіційним вступом до Ради Європи Польща прийняла Європейську Конвенцію про захист прав людини та основних свобод, а потім підписала декларацію про визнання компетенції Європейської Комісії з прав людини та Європейського Суду з прав людини.

Ці кроки означали прийняття Польщею всій конвенційної системи з її високими стандартами, як щодо зазначених в ній вимог, так і інструментів контролю, а також що розвинулася на протязі тривалого періоду системи судових постанов Європейської Комісії та Суду з прав людини. Крім того, Польща підписала Європейську Конвенцію про неприпустимість застосування тортур та жорстокого або принижуючого людську гідність поводження та покарання, а також Європейську суспільну хартію.

Ратифікація Європейської Конвенції про захист прав людини і основних свобод дала польським громадянам повне право подавати індивідуальні скарги до Європейського Суду з прав людини. Польща є також членом багатьох регіональних і субрегіональних об’єднань. Як учасник КБСЕ / ОБСЄ Польща прийняла всі постанови, які містяться в цих документах в рамках так званого «людського виміру», що стосуються принципів зразкової демократії, правових норм і прав людини.

Польща активно бере участь з 1991 р. в діяльності робочих груп у справах меншин в рамках Центрально-Європейської ініціативи. Польща підписала розроблений ЦЄІ у 1994 р. пакет правових норм щодо захисту національних меншин. Польща також проявляє велику активність в діяльності робочої групи з підтримки демократичних інститутів, створеної Радою держав Балтійського моря. У 1994 р. був заснований пост Комісара у справах демократичних інститутів і прав людини, в тому числі прав представників національних меншин.

Участь у діяльності Міжнародної організації праці тісно пов’язане з ратифікацією Польщею всіх конвенцій, що відносяться до так званого «хребта» системи захисту прав людини. Серед основних актів слід назвати Конвенцію, яка говорить про свободу спілок та захисту прав спілок та об’єднань, Конвенцію, що стосується проблем дискримінації при прийомі на роботу і в професійній діяльності.

Якщо говорити про ЮНЕСКО, то Польща ратифікувала одну з основних конвенцій, які стосуються захисту прав людини — Конвенцію, що стосується боротьби з дискримінацією в галузі освіти.

Участь Польщі у вирішенні конфлікту на Балканах

У 1992 — 1995 рр.. Спеціальним доповідачем Комісії ООН з прав людини в Боснії був Тадеуш Мазовецький — перший некомуністичний глава уряду в післявоєнній історії Польщі. Підготовлені ним звіти відкривали трагічну правду про долі цивільного населення, права якого багато разів порушувалися в період балканської війни.

У 1995 р. після драматичних подій у Сребрениці Тадеуш Мазовецький подав у відставку, відмовившись від «показного участі в процесі захисту прав людини». Про щирій повазі світової громадськості до Тадеуш Мазовецький і вдячності за його заслуги в діяльності із захисту прав людини свідчить висунення його кандидатури на Нобелівську премію миру.

На пост Міжнародного представника з прав людини в Косові — одного з вищих представників міжнародної громадськості, що займається проблемами стабілізації в цьому регіоні і глави найважливішого установи в області захисту прав людини — у 2000 р. був призначений представник Польщі Марек Антоні Новицький. Він є одним із засновників Гельсінського комітету в Польщі і колишнім членом Європейської Комісії з прав людини в Страсбурзі (до моменту її розпуску в жовтні 1999 р.). У завдання омбудсмена в Косово входить також захист прав і свобод усіх місцевих жителів.

Культура на захисті прав людини

Рік 2001-й ряснів культурними заходами, пов’язаними з проблематикою захисту прав людини. У листопаді у Варшаві відбувся фестиваль «Одна людина — цілий світ», який був першим польським фестивалем з міжнародного циклу кінофестивалів «One World», кінофестивалів, що представляють документальні фільми.

Програма фестивалю була адресована, перш за все, молоді, зацікавленої проблемами сучасного світу і суспільства. Серед почесних гостей фестивалю були відомі діячі культури, представники засобів масової інформації та активісти громадських організацій, що займається питаннями захисту прав людини.

У грудні 2001 р. Гельсінський фонд по захисту прав людини за участю Центру сучасного мистецтва «Уяздовський замок» та Фонду молодого кіно організував у Варшаві перший міжнародний кінофестиваль, присвячений правам людини. Демонстрації фільмів супроводжували дискусії за участю фахівців. Гостями, учасниками і глядачами цього кінофестивалю стали не тільки діячі неурядових організацій, чия діяльність пов’язана із захистом прав людини, а й широкі кола громадськості, в основному — молодь і студенти.

Статті по темі:

Це вам буде ціково:


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *