Конституція Республіки Польща

Конституція Республіки Польща є головним законодавчим актом і основою пристрою польської держави. Гарантує цивільні права і свободи, визначає взаємовідносини між законодавчими, виконавчими та судовими органами, встановлює загальний порядок і спосіб формування вищих ланок державної влади, таких як Сейм, Сенат, президент і Рада міністрів, безпосередньо впливає на пристрій системи правосуддя, місцевого самоврядування та органів державного контролю. Регулює також питання, пов’язані з організацією урядової адміністрації, управління державними фінансами та надзвичайними ситуаціями (надзвичайних становищем).

Конституція Республіки Польща

Польська держава є першопрохідцем європейського конституціоналізму. У 1791 р. Сейм Речі Посполитої обох народів прийняв перший на Старому континенті основний закон, який пізніше отримав назву Конституція 3 Травня.

Нинішня Конституція РП, прийнята Національними зборами (тобто, Сеймом і Сенатом, що беруть участь у спільному засіданні), які відбулися 2 квітня 1997 року, була прийнята польським народом у конституційному референдумі 25 травня того ж року. Підписаний президентом РП Александром Кваснєвським 16 липня 1997 основний закон набув чинності 17 жовтня 1997 року. Цей день є датою початку дії нової Конституції.

Раніше діяла так звана Мала Конституція, яка внесла принципові зміни в законодавчі приписи сталінського основного закону від 1952 р. і дала можливість польській державі легально функціонувати у 1990 – 1997 рр..

Конституція Республіки Польща гарантує дотримання всіх цивільних прав, визнаних норм демократичної правової держави – свободи і прав особистих, політичних, економічних, соціальних і культурних.
Конституція забезпечує всім громадянам рівноправність перед законом (незалежно від статі, раси, професії, національності і освіти), свободу і недоторканність особи і житла, свободу совісті і віросповідання, право на справедливий суд (на основі презумпції невинності) і право на захист життя.

Конституція також гарантує: свободу та охорону таємниці кореспонденції, свободу вираження поглядів, свободу слова, союзів і зборів в мирних цілях, право участі в органах державної служби, обрання органів влади Республіки Польща і право на отримання вичерпної інформації про діяльність органів державної влади.

Конституція також захищає право власності і право на спадщину, свободу вибору професії, право на безпечні умови праці, гарантує трудове винагороду не нижче встановленого мінімального рівня, охорону здоров’я, забезпечення соціальних прав і право на навчання (навчання до 18 років є обов’язковим). Основний закон забезпечує також свободу художньої творчості, наукових досліджень, свободу форм навчання та користування досягненнями культури.

Під особливим захистом Конституції РП знаходяться права сім’ї та права дитини.

Польська конституція накладає на громадян Польщі зобов’язання по відношенню до держави. Основним обов’язком є вірність Республіці Польща і турбота про благо суспільства.

Контроль над дотриманням Конституції зобов’язані здійснювати всі державні органи, але особлива роль належить Конституційному суду, метою діяльності якого є перевірка відповідності законодавчих актів основному закону. Кожен громадянин має право подати скаргу до Конституційного суду про порушення Конституції Республіки Польща.