Замок Черськ
Руїни польського замку Черськ (пол. Czersk), замку мазовецьких князів, знаходяться в 33 км на південний схід від Варшави в гміні Góra Kalwaria, мазовецького воєводства.
Бувший колись столицею Польщі, замок Черськ своїми руїнами і в наші дні справляє величезне враження на будь-якого відвідувача.
Перші дерев’яні укріплення на березі Вісли в Черську були закладені вже в XI столітті при Болеславі Хороброму (пол. Boleslaw I Chrobry), першому королю Польщі. Тоді замок виконував більше не оборонну функцію, а тюремну. У XII ст. Конрад Мазовецький (пол. Konrad I Mazowiecki) утримував в’язнем у замку Генріха Бородатого, князя Великопольського, і малолітнього Болеслава V Сором’язливого (пол. Boleslaw Wstydliwy).
Перші кам’яні споруди були зведені в 1388-1410 рр.., з метою захистити територію невеликого князівства від нападів лицарів Тевтонського Ордену. У цей час межа володінь ордену пролягала неподалік від Торуні. Вважається, що ініціатором побудови замку в Черську та інших замків на кордоні був Janusz I, герцог Варшавський.
Замок мав статус столиці, проте в 1408 р. через зміни русла Вісли і з політичних причин столицю князівства перенесли до Варшави, і замок втратив своє значення.
У 1528 р. замок був приєднаний до королівських володінь. В цей час правив Зигмунд Старий (пол. Zygmunt I Stary), він дарує замок своїй дружині Боні Сфорца д’Арагона (італ. Bona Sforza), дочці міланського герцога Джана Галеаццо Сфорца і Ізабелли Арагонської.
Королева оновлює замок і перебудовує погреба, створює біля замку містечко, і невеликий палац. За час її правління замок знаходить друге життя.
Під час «Шведського потопу» (пол. Potop Szwedzki) – смуги невдач, що обрушилася на Річ Посполиту в середині XVII століття, замок отримує суттєві ушкодження. У той час Польща була знекровлена після перемоги над військами Богдана Хмельницького в Берестецькій битві (1651). Також Польщу роздирали внутрішні міжусобиці як між етнічними групами, так і між соціальними класами. Скориставшись слабкістю країни, шведський король Карл Густав вирішив підкорити Польщу і позбутися конкурента в боротьбі за Прибалтику.
У 1656 р. польські війська виграють декілька серйозних боїв. У квітні того ж року в замку переховується шведська дивізія, і після невдалої оборони при відступі підриває стіни. Потім замок Черськ піддався набігам козаків, що призвело до руйнування не тільки замку, але і всього містечка.
В 1762-66 міністр Францішек Бєлінський (пол. Franciszek Bielinski) спробував відновити замок і провів невеликі реставраційні роботи, збудував новий архів. Однак незабаром Францішек помер, а його ідеї не отримали продовження. У результаті замок залишився в руїнах.
До двадцятого століття руїни замку руйнувалися і розкрадалися. Роботи з консервації стін і веж замку були проведені з 50 по 80-ті роки XX століття.
Архітектура замку Черськ
Замок Черськ був зведений на фундаменті з булижників, на насипному пагорбі. Його план схожий на багатогранник (9-вуглів), сторони якого були прив’язані до лінії пагорбів. Периметр стін складався з прямих відрізків, два найбільших відрізка були практично паралельні (східний – 50 метрів, і західний – 40 м) північна частина (довжиною в 38 м) була їм перпендикулярна. Висота стін сягала 8 метрів, а ширина сягала місцями 1,8 м.
В структуру замку входили також 2 круглих вежі, надбрамна (головна) башта, каплиця, і дві цегельні будівлі. З північного боку, займаючи цілу довжину стіни, стояв Великий Дім. Імовірно будинок був одноповерховим шириною 17 м і довжиною 10 м, центральне місце в ньому займали кімнати князя. З південного боку знаходилася інша споруда меншої площі, про призначення якої ми можемо тільки здогадуватися.
Усередині замкових стін, в центрі, стояв костел святого Петра (споруда XII ст.).
В’їзд в замок був з північного сходу, через 2 дерев’яних моста, що опускалися за допомогою ланцюгів: широкий для коней, що веде до воріт і вузький для піших, що веде до хвіртки. Весь замок був оточений ровом.
У замку було 3 вежі, які спочатку були такої ж висоти, що й стіни. Розташована з північного сходу прямокутна вежа, була головною – в’їзною (надбрамною). Вона була заввишки 22 метри і фундамент був наближений до квадрату, зі сторонами 8,5 м.
В’їзна вежа була поділена на 4 рівні:
- ворота, вхід до вежі з внутрішньої сторони, по дерев’яних сходах на 2 поверх.
- другий поверх – приміщення для охорони, вихід на ганок і приміщення для підйому воріт
- на третьому поверсі – кімнати з каміном, які були житловими, імовірно доглядача замка,
- останній поверх виконував оборонну функцію, про що свідчать 12 бійниць для лучників по 3 з кожного боку башти.
Імовірно, за часів королеви Бонни Сфорца був побудований 5 поверх, що складався з галерей, він був з дерева і давав можливість оборони замку з висоти (обливання окропом / смолою, скидання каменів). Правда в той час подібні укріплення вже втратили своє значення, тому поверх, мабуть, існував, щоб підкреслити статус власника замку.
На південно-східній стороні стін знаходилася кругла вежа – тюремна. Найвища замкова споруда, заввишки 24 м, товщина її стін, біля землі, перевищувала 2 метри.
Сама тюрма знаходилася на 10 метрів нижче рівня люка, через який опускали в’язнів і передавали їм їжу. Щоб унеможливити втечу, фундамент і підлогу башти було побудовано з брил – це робило неможливим підкоп.
Невідомо призначення вищих поверхів, але швидше за все вони не були житловими. Тюремна башта, швидше за все, була не найкращою для оборони, в ній не було ні галерей ні зубців на стінах. Хоча на останньому поверсі і були бійниці – товщина стін робила їх використання практично неможливим. Зараз, на половині висоти башти створена галерея з містками, піднявшись на які можна подивитися в її похмуре нутро.
Розташована по зовнішній стороні кільця стіни третя вежа (західна), була заввишки 16,5 метрів і близько 9 метрів в діаметрі. Спочатку включала в себе тільки одне приміщення, під яким знаходився підвал доступний через кришку в підлозі. Передбачається, що це були арсенальні приміщення, потім переобладнані в архів.