Місто Волін

Волін (пол. Wolin) – місто в Польщі, на острові Волін, в гирлі Одеру (Одра). Входить в Західнопоморське воєводство, Каменський повіт. Займає площу 14,41 км². Населення 4842 особи на 2018 рік.

Місто Волін

На противагу історіям польських поселень, утворених і розвитих з давнини до сучасності виключно торгівлею, можна привести колоритний приклад історії приморського міста Волін, що може похвалитися і власними вікінгами і піратством, не забуваючи про традиційні для Речі Посполитої торгово-ремісничі звичаї.

Дивовижне місто було утворене західними слов’янами, які прийшли на острів Волін ще у восьмому столітті. Вихід в море Балтики дав логічні причини для побудови на острові великого портового поселення, якому судилося перетворитися в розвинений торгово-економічний центр.

До слов’ян на цьому місці греки вже обживали Волінські скелі, але давним-давно їх сліди змило жахливою повінню, очистивши плацдарм для нових господарів цих земель. Близькість німецьких берегів і доступність до кількох країн Балтики підвищував стратегічну цінність поселення, прирікаючи місто на завидну популярність серед торговців і купців з Візантії, Русі і самого Королівства Польського.

До десятого століття Волін встиг перетворитися на розвинений торговий центр з населенням понад десять тисяч осіб, що робило його найбільшим з міст польського узбережжя. Волінський порт мав власний маяк і впорядковану набережну довжиною в триста метрів. Численні трактири і закусочні процвітали, збираючи і моряків і ремісників під одним дахом. Здавалося – місто назавжди запалило свою зірку на небосхилі процвітання і успіху.

Однак, в наступні сто років розгорнулася конкуренція за найвигідніші торгові маршрути між Гданськом, Щецином і Свиноуйсьце, яка скинула монополію Воліна на Балтійський вихід. Цей занепад великого поселення штовхнув жителів на слизьку доріжку піратства. Місто перетворили на фортецю, звідки здійснювали регулярні набіги на морські торговельні маршрути більш щасливих заможних сусідів.

Голландці і фіни настільки часто ставали жертвами бойових флібустьєрських кораблів остров’ян, що змушені були проводити висадку десанту на Волін для усунення вогнища піратства на півдні Балтійського моря. Зате частина цієї недовгої історії назавжди вписалась в сучасну спадщину Воліна, який зовсім скоро перетворився в мирне поселення, змирившись зі своєю долею згасання на комерційному небосхилі.

Кількість населення на острові почало поступово скорочуватися і найсуттєвіше впало після затяжних Балтійських воєн, в яких не вдалося вціліти і більш обороноздатним польським містам. Волінські багатії і торговці були змушені або залишити нажите майно, або знищити, або заховати його і мігрувати на південний схід.

При цьому поширилися чутки в кінці XIX століття про незчисленні скарби Волінських піратів і купців, заритих десь на територіях кинутої колись портової столиці. Це привернуло на острів безліч археологів і бажаючих збагатитися за мить. Дійшло до того, що міська мерія, роздратована великою кількістю шукачів скарбів, законодавчо заборонила проводити земляні роботи, що завдають непоправної шкоди місту.

Зате сьогоднішній Волін входить до складу Західно-Поморського воєводства Каменського повіту і радий дивувати гостей рідкісними експонатами своїх музеїв – піратською спадщиною і начинням вікінгів, які колись жили тут. Серед представлених багатств золота немає, зате можна побачити справжні руни короля Гарольда Синезубого і магічні амулети сіверян.

Тут проводяться часті ярмарки та фестивалі, реконструкції історичних боїв, можна покуштувати старовинну кухню народів польського Помор’я і придбати на пам’ять сувенір, який місцеві умільці виготовляють своїми руками на ваших очах.

Волинський національний природний парк порадує відвідувачів рідкісними видами соснових дерев. Рідкісні унікальні птиці місцевого парку охороняються законом і налічують більше двохсот видів. Природа острова неповторна і готова на ряду з гостинними господарями міста дарувати яскраві враження туристам в будь-який час року.