Станіслав Монюшко

Станіслав Монюшко

(5 травня 1819 року – 4 червня 1872 року)

Станіслав Монюшко (пол. Stanisław Moniuszko) — польський композитор, автор пісень, оперет, балетів, опер, творець польської національної опери.

Монюшко народився 5 травня 1819 р. у селі Убелі, поблизу Мінська. З дитинства майбутній композитор полюбив народне мистецтво. Будучи учнем гімназії (Варшава, потім Мінськ), серйозно вивчав теорію музики, виявляючи особливий інтерес до пісенного і музично-сценічного жанрів.

Освіту Монюшко завершив у Берліні у Рунгенхагена. Оселившись у Вільно (1840), він вів там різнобічну музично-громадську діяльність: працював органістом, диригентом, даючи уроки фортепіанної гри і композиції (серед його учнів був Кюї). Пізніше зайняв місце диригента опери і професора Музичного інституту (консерваторії) у Варшаві. Помер 4 червня 1872 року.

Монюшко увійшов в історію музичного мистецтва як основоположник польської класичної опери та вокальної лірики. Використавши досягнення своїх попередників – Ю. Ельснера і К. Курпінського, звернувшись до невичерпної скарбниці народного мелосу, композитор створив оперні твори, відмічені реалістичністю змісту, національною характеристичністю форми, чітко вираженими демократичними тенденціями.

Усього композитором написано 15 опер. Найбільш повно художні принципи Монюшка втілилися в «Гальки», де показана трагедія обдуреною паном селянської дівчини. Чужа від зовнішніх ефектів музика «Гальки» сповнена драматизму і сердечної теплоти, відрізняється ясністю мелодійних ліній.

Зал Монюшка - Великий Театр

Чимало натхненних сторінок нараховує та інша опера Монюшка – «Зачарований замок» («Страшний двір»), визнана, поряд з «Галькою», одним з вищих досягнень польського музично-театрального мистецтва.

Видатний майстер романсу, Монюшко створив кілька сот камерно-вокальних творів. Серед інших робіт композитора – три кантати «Кримські сонети» (на тексти Адама Міцкевича), оркестрові п’єси, струнні квартети, а також водевілі й оперети.