Словінський національний парк
Словінський національний парк (пол. Słowiński Park Narodowy) – національний парк на півночі Польщі, в Поморському воєводстві. Розташований на узбережжі Балтійського моря між озерами Лебсько і Рови. Північна межа парку включає 32,5 км узбережжя.
Парк був створений в 1967 р. з площею 180,69 км², сьогодні він лише трохи більше – 186,18 км ². У 1997 р. організація ЮНЕСКО визнала парк біосферним заповідником за програмою Людина і біосфера, в 1995 р. був визнаний об’єктом Рамсарської конвенції.
Ініціатива створення парку з’явилася вже в 1945 році під керівництвом професора Владислава Шафера.
Територія парку розміщена на території 18 797 гектар, з яких 6 355 гектар знаходиться під особливим захистом. Найбільша площа, яка перебуває під суворою охороною, це так звана “Mierzeja” (3531 ha), з найбільшими “плаваючими” дюнами в Європі.
Під охороною знаходяться також місця гніздування птахів: “Gackie Legi”, “Zarnowskie Legi”, “Gardnienskie Legi”, “Klukowe Legi”, а також Wyspa Kamienna (Кам’яний Острів) на озері Гардно, величиною в 0,6 гектар і великі території лісових боліт і болота березових лісів (“Kluki” un “Bory Torfowe “) і найбільші в Польщі поля, де росте морошка (” Moroszka “), старий Олешник (” Olszyna “), реліктовий дубовий бір” Klukowe Buki “і озеро Dolgie Male.
Парк знаходиться в середній частині узбережжя Балтійського Моря (Словінське узбережжя), між Leba і Rowy. Територія парку включає в себе озера Lebsko – 7140 ha (третє по-величиною в Польщі) та Gardno – 2.468 ha, і два озера менших розмірів (Dolgie Wielkie – 156 ha un Dolgie male – 6,3 ha), більшу територію дюн в Mierzeja Lebska, а також прибережну лінію до гирла Lupawa.
Біля озера Gardno знаходиться високо розташований мореновий вал (Rowokol – 115 м. над рівнем моря), який зменшується в бік Сходу.
Нинішня територія парку колись була морською затокою. У результаті впливу морських хвиль, вітру і піску, затоку було відділено від моря Mierzeja Gardniensko – Lebska. Таким чином з’явилися неглибокі, порослі водоростями і очеретом прибережні озера Lebsko і Gardno.
У озеро Lebsko впадає річка Leba, а в Gardno – річка Lupawa. Обидва озера не дуже глибокі (Lebsko мaкс. 6.03 м. і середня 2.06 м., а Gardno макс.2.06 і середня – 1.06 м. глибини). Досить швидко вони заростають і стають ще дрібніші.
За останні 60 років озеро Лебсько стало менше на 400 гектар. Обом озерам властиві вливання морських вод. Вода потрапляє в озера таким чином, дає можливість існувати багатьом видам солеводних рослин і тварин.
У середній частині Mierzeja знаходяться найбільші в Європі “плаваючі” дюни. За рік вони переміщаються на 5 – 30 метрів і досягають висоти в 35 метрів на території в 500 гектар.
Місцями, “спливаючи” з півночі, дюни відкривають деревні кладовища – це засипані піском залишки лісу, з контурами старих дюн.
Форми дюн не стабільні, вони весь час змінюються. Сила дії “плаваючих” пісків настільки велика, що, теоретично, чинити опір їм неможливо. З цієї причини пропадають ліси й болота, історією зареєстрований випадок, коли піски засипали ціле село в XVII столітті недалеко від річки Lebа. Село не знайдено до цих пір.
Висота Mierzeja Lebska досягає до 56 м. над рівнем моря. На найвищому пункті (Wydma Czolpinska) знаходиться маяк.
Рослинний покрив досить різноманітний: дюни, вода, торф, поля і ліси. У лісах переважають сосни, але зустрічаються також і берези, які створюють властивий вид приморських лісів і боліт.
Флора парку складається з близько 850 видів лататтєвих, 160 видів мохоподібних. На території парку зареєстровано також 250 видів наростів, 500 видів водоростей, з яких кілька десятків видів можна, знайти тільки тут. У парку також багато грибів, деякі з них під захистом.
У парку 140 кілометрів туристичних доріг, які проходять через найцікавіші місця Парку. Lebie, Czolpin і Rowy – місця, де туристи можуть переночувати. Парк представляє велику етнографічну цінність. Тут знаходяться матеріальні пам’ятки культури етнічних груп – Кашуби та Словінці. Побудови в селі Kluki, де ще після 1945 року жило кілька сімей Словін.
До важливих пам’ятників Словінського національного парку належать:
- Костел в Gardno Wielka, побудований в 1282 році (у романському стилі) відреставрований в XIX столітті;
- Костел в Smoldzina, побудований в 1632 році.
Інші значимі об’єкти на території парку – це гора Rowokol, заввишки в 117 метрів, яка знаходиться біля села Smoldzino. Тут головний офіс парку і музей природи, в якому експозиція флори і фауни парку. Філії музею є в Rowy і Rabka.
Щоб етнічна група Словінців не пропала безслідно, парк був названий їх ім’ям.
У 1977 році Парк був названий резерватом біосфери UNESCO через його природні цінності та унікальні “плаваючі” дюни. Ще Словінський Національний Парк знаходиться під захистом Міжнародної Конвенції RAMSAR, яка створена для захисту водних і болотних птахів.