Малопольські делікатеси
Польська кухня – одна з найбагатших і смачних в світі. Не дивно, що в кожному воєводстві існують свої кулінарні особливості, які стали своєрідною пам’яткою того чи іншого регіону Польщі. Навіть більше – в останні роки регіональна кухня стала невід’ємною складовою туристичного бізнесу.
Малопольські делікатеси
Все більше і більше польських підприємців роблять ставку саме на приготування і подачу традиційних місцевих страв, які користуються величезною популярністю серед туристів. Не обійшлося тут і без Малопольського воєводства, яке представляє всім гурманам найкращі зразки кулінарного мистецтва цього багатого і неймовірно гостинного краю.
Разовец Ліпніцький, Ліпницька ліпина, Лисецька ковбаса, Прошовіцьке м’ясо з банки, Леловіцький підпломик і Осецький короп. Все це саме ті польські делікатеси, заради яких варто приїхати в Малопольщу. У перелік традиційних малопольських делікатесів ці страви потрапили не просто так. Їх наявність у списку кулінарної спадщини обгрунтовано ретельними перевірками та дегустаціями, проведеними співробітниками Ради Традиційних Продуктів. Всі результати довгих досліджень були передані в Міністерство розвитку аграрної промисловості, а воно, у свою чергу, юридично підтвердило право даних кулінарних шедеврів називатися справжньою Малопольської пам’яткою.
Разовець Ліпніцький. Малопольські делікатеси
Разовець Ліпніцький (пол. Razowiec lipnicki) – чудовий хлібець, що випікається з непросіяного житнього борошна. Вироби з такого борошна дуже корисні для людського організму, а крім цього – ще й надзвичайно смачні. Тісто для ліпницького разовця замішується на основі традиційної хлібної закваски без будь-яких хімічних добавок.
Рецептура випікання разовця виходить від сім’ї Анджея Внека, жителя села Ліпніца Мурована, де він виробляється протягом 100 років. З 2000 року Ліпніцький разовець можна придбати в магазинах екологічних продуктів харчування в Кракові та у Шльонському воєводстві. Якщо разовець зберігати у відповідних умовах, то він не втратить своєї свіжості та аромату протягом цілого місяця.
Ліпницька ліпина. Малопольські делікатеси
Ліпницька ліпина – улюблений напій жителів все тієї ж Ліпніци Мурованої. Він готується з квітів липи, зібраних з кінця червня до середини липня. Тут є свої особливі секрети – липовий цвіт збирають виключно в сонячну погоду, ні в якому разі не після дощу, у другій половині дня з дерев, що ростуть далеко від доріг з активним автомобільним рухом. Квіти акуратно зриваються з липових гілок і відправляються на просушування в тепле, тінисте місце на 4-5 діб. Настій з липового цвіту володіє прекрасними позитивними властивостями для людського організму. Його використовують при застуді, грипі, захворюваннях горла, або – просто п’ють, як ароматний чай.
Прошовіцьке м’ясо з банки – це щось невимовне звичайними словами. Цей делікатес готують жителі Прошовіце, а методи і рецептура приготування м’яса залишаються незмінними вже близько 150-ти років. М’ясо молодих, не старше 9-ти місяців поросят, маринують в спеціях, ріжуть на шматки і тушкують протягом півгодини з невеликою кількістю свинячого сала. Цю ароматну і гарячу суміш розфасовують у скляні банки, закупорюють кришками і зберігають у прохолодному погребі близько 5-ти місяців. Навіть, через півроку, прошовіцьке м’ясо не втрачає своєї свіжості і запаморочливого смаку.
Леловіцький підломик – хлібний коржик, який малопольські господині печуть з тіста, до складу якого входять борошно, вода, сіль, дріжджі. А точніше – із залишків тіста, призначеного для випічки звичайного пшеничного хліба. За давньою традицією, готове тісто розділяється на 4 частини, три з яких йдуть на формування традиційних буханок, а з четвертої – розкочують тонкі круглі коржі, що нагадують лаваш. Підпломик досі готують за старовинними рецептами, використовуючи традиційне кухонне начиння – дерев’яні лопати, помело, діжки, мірні склянки і хлібні печі. Особливо смачний теплий підпломик з маслом, сиром і медом.
Малопольські делікатеси
Лисецька ковбаса – традиційний м’ясний продукт, що виготовляється всього лише в двох гмінах Малопольського воєводства. Вона виробляється з високоякісного свинячого м’яса і свіжих спецій. Як же роблять цю чудову ковбасу? Процес – дуже складний і вимагає неабиякого досвіду. Свинину нарізають кубиками 3-5 см, вимочують у спеціальному розсолі 2-4 доби, двічі пропускають через м’ясорубку і додають спеції. Вся ця ароматна начинка заправляється в особливий шприц і акуратно розподіляється по порожнині в яловичих або білкових оболонках (кишках).
Готові ковбаси витримуються 2-3 години в підвішеному стані і занурюються в дерев’яну коптильню, де їх ніжно доводить до готовності гарячий дим з ягідних порід дерев. Процес приготування ковбаси в коптильні займає близько 5-6 годин. Але зате який результат! Золотисто-коричнева шкірка, шматочки свинини, що тануть у роті, неповторний аромат з пікантними нотками… Не даром історія Лисецької ковбаси налічує майже 100 років, а сама вона – стала «стратегічним продуктом державного значення».
Осецький короп традиційно вирощується в ставках Осека, біля Освенцима, з початку XIV століття. Риб розводять на місцевих рибноводних господарствах, використовуючи виключно натуральну їжу. Завдяки цьому, Осецький короп володіє неповторним смаком і чудовими кулінарними показниками. Короп, запечений з овочами та спеціями – одна з визначних пам’яток Малопольської кулінарної традиції.
Малопольська кухня – це абсолютно дивовижні страви. Не дивно, що список традиційних страв цієї регіональної кухні налічує майже 110 делікатесів, серед яких є і абсолютно унікальні шедеври польської кулінарії – краківські бублики, варення з пелюсток дикої троянди і ланцька сливовиця. Приємного вам апетиту!