Свято конституції 3 травня у Польщі

Чим же унікальне це свято? Адже День Конституції є практично в кожній країні. Є, це правда, але як правило День Конституції в інших країнах приурочений до дня прийняття діючого основного закону, а поляки згадують конституцію, прийняту в далекому 1791 році. Чим же вона так дорога полякам?

Свято конституції 3 травня у Польщі

Ми постараємося сьогодні не вдаватися в юридичні тонкощі, теорію держави і права, а спробуємо подивитися на Конституцію, так би мовити, цілком. Окинути її загальним поглядом.

Перший примітний факт про Конституції 3 травня: це перша Конституція в Європі і друга, після Конституції США в світі. Але головне навіть не в цьому. Документ, прийнятий в 1791 році, істотно реформував Польщу, виводив її на якісно новий етап розвитку. Фактично Конституція 3 травня – це кінець феодальної Польщі і початок Польщі модерної.

До кінця XVIII століття в Польщі склалася ситуація, коли країною керували магнати, великі землевласники, король мав все менше впливу на те, що відбувається в країні. Положення польських магнатів кінця XVIII століття можна порівняти з становищем теперішніх олігархів. Єдина відмінність в тому, що свої землеволодіння і право голосу на Сеймі вони отримували у спадок. Але… той факт, що батьки і діди були гідні впливати на справи держави абсолютно не означав, що їхні діти також цього гідні. Якщо черговий син славного роду свій стан міг прогуляти, то зі спадковими правами такого зробити не можна було. Як наслідок все більше таких «талантів» впливало на долі Польщі, що для країни мало не самі веселі наслідки.

З іншого боку, по всій Європі, в тому числі і в Польщі, семимильними кроками розвивалися міста. У них формувався новий соціальний шар – буржуазія або міщани. Найбільш талановиті та заповзятливі з них наживали статки і часто були вже навіть багатшими деяких магнатів. Їх соціальний успіх був наслідком нового мислення, яке було критично необхідно Польщі, та й самі вони потребували можливості впливати на прийняття рішень в країні. А Польща потребувала притоку нової свіжої крові в систему державного управління.

Отже, станом на кінець XVIII століття в Польщі склалася ситуація, коли магнати бажали збереження наявного стану речей, тобто феодальної Польщі. Однак проблема полягала в тому, що така ситуація не була вигідна більше нікому: міщани, прагнули отримати кращі умови для нового, міського, способу життя, найчисленніший прошарок польського суспільства – селяни були зацікавлені в більшій особистій свободі (що надалі і дала їм Конституція 3 травня), королю потрібна була Конституція для того, щоб обмежити вплив магнатів, та й країна в цілому потребувала докорінних реформ, відповідно до духу часу, щоб не відставати від сусідів.

Найсуттєвіше значення в Конституції 3 травня – це передача частини владних повноважень від спадкової шляхти, містам і міщанам, що стали новими економічними лідерами часу. Ну і звичайно, звільнення селян.

Чому Конституція 3 травня не стала поштовхом для розвитку Польщі. Тут, як зараз прийнято говорити, геополітична ситуація була проти Польщі. Після Великої Французької Революції 1789 року на Європі склалися два табори:

1. Прихильники нової Франції, прихильники нового республіканського, буржуазного напрямків розвитку. Саме до них і відносилась Польща.
2. Консерватори або прихильники старого режиму, зацікавлені в сильній владі короля і великих землевласників. Лідерами цього табору були Пруссія, Австрійська та Російська імперії. Мабуть монархи і знать цих країн боялися, що «республіканська зараза» з Польщі може перекинутися на їх імперії і скористалися принципом: «Є Польща – є проблема, немає Польщі – немає проблеми». І остаточно знищили країну, ну принаймні на 123 року.

3 травня є вихідним днем у Польщі. Таким чином, Конституція 3 травня – знаковий документ в історії не тільки Польщі, а й усієї Європи, він міг би знову винести Польщу на гребінь слави і процвітання, але замість цього сталося те, що агресори, які оточували Польщу остаточно розірвали країну. Але, як писав великий польський поет Адам Міцкевич, Польща воскресла, а історія показала, що саме республіканізм був вірним вектором розвитку.