Природа Польщі

У передгір’ях Карпат, в Пенніно і Судетських горах Дунаєць являє собою цілу систему компактно розташованих річок, придатних для рибного лову. Серцем цієї польської «Монтани» без перебільшення є Чорний Дунаєць. Вода тут чиста і швидка, а дно кам’янисте. Це кращі місця для ловлі великої форелі. Ловити тут можна тільки на штучну мушку.

Риболовля у Польщі

Територія Чорного Дунайця, Підгалля, є однією з найцікавіших земель Півдня Польщі. На Білому Дунайці можна ловити навіть у Новому Таргу, містечку районного масштабу.

Польща розташована в центральній частині європейського континенту. На заході Польща межує з Німеччиною (довжина кордону 467 км), на півдні з Чехією (790 км), на сході з Україною (529 км), Білоруссю (416 км), Литвою (103 км) і Росією (210 км). Загальна протяжність сухопутних і водних кордонів Польщі становить 3496 км.

Топографічна карта Польщі

Територія Польщі знаходиться на стику трьох великих тектонічних одиниць: докембрійської Східноєвропейської платформи, палеозойської платформи центральної та західної Європи і Альпійської складчастої області.

У центральній частині Польщі розташувався Кампіноський національний парк (пол. – Kampinoski Park Narodowy). З південного-сходу до нього практично примикає столиця Польщі. У цілому територія парку дорівнює 22 тисячам гектар польської території.

Кампіноський національний парк

Не дивлячись на свою близькість за розташуванням до великого міста, в парку збереглася так звана невинність природи, що радує не тільки любителів відпочинку на природі і всякого роду подорожей по красотах незайманого людиною світу, але і багатьох вчених, що вивчають рідкісні види рослинності і всякої живності.

Найбільшою твариною, що живе у Польщі, є зубр. Цих ссавців було майже повністю винищено у XVIII ст.. Вони вціліли тільки в Біловезькій пущі та на Кавказі. Але в 1919 р. з вини браконьєра останній Біловезький зубр загинув, а до 1927 року загинула вся кавказька популяція.

Тваринний світ Польщі - Зубр

У всьому світі залишалося менше 50 особин, що містяться в зоосадах і заказниках, в тому числі – на території Пшчінскіх лісів у районі Сілезької височини. Серед них селекціонери вибрали 12 особин, придатних для збільшення популяції. Догляд за зубрами проводився на закритій тваринницькій станції в Біловіжі.