Тваринний світ Польщі
Найбільшою твариною, що живе у Польщі, є зубр. Цих ссавців було майже повністю винищено у XVIII ст.. Вони вціліли тільки в Біловезькій пущі та на Кавказі. Але в 1919 р. з вини браконьєра останній Біловезький зубр загинув, а до 1927 року загинула вся кавказька популяція.
У всьому світі залишалося менше 50 особин, що містяться в зоосадах і заказниках, в тому числі – на території Пшчінскіх лісів у районі Сілезької височини. Серед них селекціонери вибрали 12 особин, придатних для збільшення популяції. Догляд за зубрами проводився на закритій тваринницькій станції в Біловіжі.
Приблизно одна чверть території Польщі покрита лісами, де мешкають зайці, олені, кабани. Бурі ведмеді та дикі кішки мешкають в гірських лісах, а лосі – на північному сході. Кілька сотень зубрів, які мало не були знищені на початку століття, проживають в Біловезькому Національному парку.
Виключно багатою зоогеографічною ділянкою є Татри. З представників ссавців у гірських лісах водяться ведмеді, рисі, вовки, борсуки, олені, косулі. Тутешній світ пернатих не менш багатий і різноманітний. Поширеними видами птахів у Татрах є: благородний орел, орлан-крикун, рудий шуліка, канюк, мишолов, пугач і сова. У лісах водяться: тетерев, глухар, рябчик.
Найтиповішим представником фауни польських Татр є дика гірська коза. Ці тварини чудово пересуваються по стрімких схилах, перескакуючи з однієї скельної сходинки на іншу. Влітку стада гірських кіз перебувають на високогірних ділянках, в зоні субальпійських луків над верхньою межею лісового ярусу, де пасуться на гірських пасовищах.
Взимку, коли умови життя стають більш суворими, кози перекочовують на годування в зону лісових схилів, і їх кормом стають гілки хвойних та листяних дерев, мох і суха трава. Перед настанням холодів ці тварини обростають густою шерстю, що складається з трьох видів волосся. З приходом літа колір козячої вовни, як правило, бежево-рудуватий з чорними плямами на спині, а взимку кізоньки “переодягаються” в коричнево-чорні шубки, які добре затримують тепло сонячних променів.
На території Польщі перебуває кілька десятків колоній лелек, що нараховують не менше 20 гнізд. Місцеві жителі люблять лелек, які будують свої гнізда на дахах і трубах будинків в сільських районах. Є навіть місця, які населені лелеками набагато щільніше, ніж людьми. Наприклад, у північній Вармії, у селі Живково, населення якого складає всього 36 осіб, налічується 40 гнізд і 180 лелек! Ці птахи там буквально скрізь, а коли вони відлітають на зимівлю, в селі стає порожньо і сумно. Вже з березня місцеві жителі пильно вдивляються в небо і уважно прислухаються, не чути чи знайомий клекіт.
У країні є багато місць проживання летючих мишей. У Польщі всі кажани охороняються законом з 1952 р. Ідея взяти їх під захист народилася ще в XIX ст., оскільки саме тоді люди звернули увагу, що летючі миші поїдають шкідливих комах, які знищували ліси.
Багато тварин і птиці залежать від ландшафту, який змінюється в результаті діяльності людини. Пасовищні луги стали місцем виведення пернатих, на окультурених полях відмінно прижилися миші звичайні, полівки і хом’яки. З польових птахів збереглася куріпка. У сільських і міських будівлях оселилися будинкові сірі миші, горобці і схожі на ластівок, так само стрімко літаючі, стрижі, розвиваючі в повітрі швидкість до 170 км/год. Стриж – найпоширеніша птах у Варшаві після голубів і горобців, і, мабуть, добре себе почуває в місті, хоча батьківщина стрижів – скелясті гори.
Ластівки воліють вити гнізда на сільських хатах. Житла ці птахи будують з глини, змішаної зі слиною. Віконні ластівки прилаштовують свої напівкруглі гнізда до стін будинків, а ластівки, прозвані “димовки”, охоче селяться де-небудь в господарських будівлях, наприклад, у стайнях, а їх гнізда відрізняються широким входом.
На польські землі після довгої відсутності повернулися бобри. Колись у Польщі це були майже повсюдно поширені тварини, про що свідчать географічні назви: Бубр, Бобрек, Бубрка, Бебжа та інші. Але вже до 1945 р. популяція бобрів скоротилася до декількох особин, та й ті були представниками канадської породи, привезеними свого часу зі Скандинавії. На відтворення популяції бобрів вплинуло два фактори. Європейські бобри повернулися на Сувальщину річками, поточними із Західної Європи в Литву та Білорусь. Крім того, в долині Бебжа акліматизувалися спеціально завезені в ці місця російські бобри, виведені на фермі у Воронежі.
У Польщі гніздиться в даний час тільки 15 пар орлів, з них більшість – у Карпатах. Іншим гніздилищем цих птахів є Мазури.
Найбільшу лісову площу у Польщі займають бори, тобто хвойні ліси з переважанням сосни звичайної (близько 70%), а також ялини звичайної. Сосна невибаглива і може рости практично на будь-якому ґрунті і водних умовах. Також сосна має стійкість до змін клімату. Ця деревна порода з’явилася в Польщі після льодовикового періоду і витримала всі кліматичні коливання, тільки в горах поступившись позиції ялиці та буку.
Сосновий бір характеризується великою кількістю лісових ягід, ялівцю, різного виду моху і лишайника. Ялина, у свою чергу, добре переносить суворий клімат і росте, перш за все, в горах і на північному сході країни темними однорідними борами, не дуже багатими щодо лісових дарів. У більшості з них, крім ягідних чагарників можна знайти лише мох та папоротник.
Одна з перлин лісів західної Польщі – Пяскова пуща, розташована в заплаві Одри під Цединею і на західних краях Мисліборського поозер’я. Пяскова пуща є залишком стародавніх пущ, що в незапам’ятні часи заповнювали берега Одри. Її назву (прикметник “Пяскова” в польській мові означає “пісочна”) не пов’язане ні зі складом грунту, ні з характером насаджень і походить від назви села Пясек. У Пясковій пущі немає якої-небудь однієї пануючої породи дерев, але переважають листяні. Ростуть там дивовижної краси дуби у віці 200-300 років, а самі старі нараховують навіть 350-400 років. Унікальність місцевої флори зумовлює також наявність теплолюбних трав і рослин.
По всій території Польщі існують національні парки, але більшість з них розташовані в південно-східних гірських регіонах. Так звані “ландшафтні парки” також зустрічаються в Польщі. Ці парки являють собою дуже красиві місця, але вони не перебувають під захистом держави.
Польща – країна, багата корисними копалинами, що стоїть в одному ряду з світовими лідерами за природними запасами кам’яного та бурого вугілля, мідних руд, цинку та олова. У країні також є значні родовища сірки, кам’яної солі та природних будівельних матеріалів. Соляні копальні у Вєлічці включені до списку Світової спадщини.
Це найстаріше промислове підприємство на світі, що працює безперервно з XIII ст. Кам’яне і буре вугілля на сьогодні видобувається на рівні 102 млн. тонн (за даними на 2000 р.). Запаси кам’яного вугілля забезпечують Польщі покриття потреби в цьому виді енергоносія майже на 500 років. Це в два рази більше середнього показника у світовому масштабі.