Краківський барбакан

Барбакан (пол. Barbakan) – історико-архітектурна пам’ятка в Кракові, що був самою північною частиною міських стін. В даний час є філією Краківського історичного музею.

Краківський барбакан

У Кракові, який довгий час був столицею Польщі з резиденцією королів, збереглося багато архітектурних пам’яток, що нагадують про колишні часи його могутності. До них відноситься і Барбакан.

Краківський барбакан – це значна оборонна споруда, символ міста, який зображений на гербі. Він неодмінно входить в популярні туристичні маршрути, та й не помітити настільки примітну будівлю просто неможливо. На території Європи є всього лише 3 подібних об’єкта.

З арабської мови «bab-khanah» перекладається як «укріплення, надбрамна вежа» і так називалися будь-які будови, призначені для захисту входу в місто. В кінці XV ст. зросла загроза нападу з боку турецького війська, і польський монарх Ян Ольбрахт наказав звести барбакан для оборони Флоріанських воріт, що ведуть до Вавельського замку.

Фортифікаційний пост з цегли в готичному стилі будували протягом 1498-1499 років. В результаті з’явилася дуже потужна споруда діаметром майже 25 метрів з підземним ходом для можливого відступу захисників Кракова. Товщина його стін досягала 3 метрів, а по всьому периметру знаходилися 130 бійниць в чотири яруси, 7 спостережних веж та спеціальні отвори, звідки на ворогів виливали киплячу олію і олово.

Дорога в місто йшла через підйомний міст, перекинутий через величезний рів шириною 24 метри, а потім критий перехід, що з’єднує Флоріанські ворота з барбаканом. Таким шляхом завжди проходили урочисті процесії воєначальників, що повернулися з походів з полоненими. З цієї причини барбакан дістав ще одну назву – Ворота Слави, а місцеві жителі називають його за круглу форму «каструлею». На думку деяких вчених, барбакан був неприступний протягом XV-XVIII ст.

Незважаючи на те, що фортеця давно втратила своє стратегічне значення, вона вважається однією з головних визначних пам’яток Кракова, а стоячи поруч досі можна відчути міць стін, що зберігають спогади про славні битви.

У наш час барбакан служить більш мирним цілям. У внутрішньому дворі постійно організовуються виставки, театральні вистави, лицарські турніри, реконструкції історичних епізодів, спортивні змагання, конкурси бальних танців і інші культурні заходи. У будівлі розташований невеликий музей з експозицією, що розповідає про історію укріплення.

Звичайно, що таке значуще місце овіяне різними легендами. В одній з них описуються події 1768 року. Тоді місто оборонялося від російських військ, а у його солдатів закінчилися боєприпаси. Але один боєць (Марцін Орацевич) не розгубився – зарядив зброю звичайним ґудзиком і застрелив головнокомандувача російської армії Паніна. В результаті облога була знята, а Краків врятований. І тому, біля входу висить пам’ятна табличка на честь героя.

Зараз знаменитий Краківський барбакан оточують зелені сквери з тінистими алеями, за якими люблять гуляти туристи після огляду величного військового форпосту.