Навіщо Україні асоціація з ЄС. 13 переваг
Польський політик і економіст Марцін Свєнціцький у своєму блозі опублікував статтю під назвою «Дилема України». Це свого роду «13 пунктів», які докладно описують торгово – економічні вигоди для України від підписання Договору про поглиблену зону вільної торгівлі з Європейським Союзом ( ЗВТ з ЄС), а також вказують на недоліки і обмеження, з якими зіткнеться Україна у разі вступу до митного союз (МС) у складі Росії, Білорусі та Казахстану.
Навіщо Україні асоціація з ЄС. 13 переваг
Головні переваги для України в укладанні Договору про ЗВТ з ЄС експерт бачить у відкритті європейського ринку для українських виробників, зростанні привабливості країни для іноземних інвесторів, а також у можливості вирішувати торгові суперечки згідно з правилами Світової організації торгівлі ( СОТ).
1. Європейський ринок – найбільший у світі
Європейський Союз є найбільшим ринком у світі, приблизно в 10 разів перевищує російський, білоруський і казахстанський ринки разом узяті. У три рази більше населення і десь у три-чотири рази вища купівельна спроможність окремо взятого жителя. У рамках Договору про поглиблену зону вільної торгівлі (ЗВТ з ЄС) будуть лібералізовані ціни на 95% товарів.
Приклад країн Центральної Європи доводить, що відкритий доступ до ринку ЄС дає величезний поштовх, як для малого, так і для великого бізнесу. Тільки за період з 1995 по 2003 роки, тобто після ратифікації Договору про Співдружність, але перед вступом до ЄС, експорт Польщі в ЄС виріс в 2,6 рази.
2. Господарське право модернізується
Крім того, лібералізація цін у межах ЗВТ з ЄС має своєю метою глибоку і комплексну гармонізацію господарського права. Механізм перенесення законодавства ЄС, створення партнерських програм та інше допоможуть Україні модернізувати власне господарське право. Глава генерального департаменту з питань торгівлі Європейської комісії Філіп Куїссон прирівняв правовий статус відносин ЄС і України щодо впровадження ЗВТ до статусу Норвегії чи Швейцарії.
3. Європа «розкриє двері» для українського бізнесу
Договір про ЗВТ з ЄС забезпечить українським підприємствам доступ на європейський ринок послуг і публічних торгів. Як мінімум 1/3 економіки ЄС становить суспільний сектор. Це означає, що українські фірми можуть на рівних правах конкурувати в проведенні будівельних робіт, наданні транспортних послуг або надання товарів і послуг для державних і місцевих властей на території всього Європейського Союзу. І навіть якщо їм не вдасться стати головними підрядниками, то у них буде шанс стати цінними субпідрядниками, як це було спочатку з багатьма підприємствами з країн – новачків у ЄС.
4. Контроль над українською продукцією повністю зникне
Після того, як Україна змінить свої закони, адміністративні процедури, а також реформує деякі свої інститути у відповідності з основними принципами і правилами держав ЄС, Союз буде трактувати українські інститути як свої власні і буде приймати їх рішення і постанови. Це означає, що продукт, раз затверджений на Україні, буде прийматися в ЄС без будь-якого додаткового контролю.
5. Україна стане більш привабливою для іноземних інвесторів
Україна стане більш приваблива для закордонних інвесторів, які зроблять українську промисловість конкурентоспроможною, як це було з промисловістю Польщі, країн Балтики, Румунії та Болгарії. Вільна торгівля між Україною та ЄС відкриває величезні можливості для глибокої інтеграції, найвищою мірою спеціалізованої в рамках економічного співробітництва. Україна не так багата корисними копалинами, як Росія. Тому Україна повинна робити упор у своєму експорті на продукти виробництва.
Росія не має можливості надати Україні конкурентоспроможні технології, доступ до глобальної розподільної системи. Сама Росія є незначним експортером продуктів виробництва (крім зброї).
Звичайно, зони вільної торгівлі з ЄС недостатньо, щоб залучити інвесторів в Україну. Боротьба з корупцією, надійний захист прав людини, незалежний судовий апарат та інші засоби також необхідні.
6. ЗВТ з ЄС захищена правилами СОТ, а Митний союз – ні
Договір про створення зони вільної торгівлі з ЄС спирається на правила Світової організації торгівлі ( СОТ ), тоді як Митний союз – ні, оскільки Білорусь і Казахстан не є членами СОТ. Це означає, що ніякі торговельні суперечки всередині Митного союзу не можуть вирішуватися за допомогою міжнародних механізмів вирішення спорів. А такі спори трапляються досить часто.
7. Обмеження ЄС вдарять тільки по сільському господарству
У ЗВТ з ЄС тільки в сільському господарстві будуть деякі обмеження. Угоду про вільну торгівлю ЄС і України буде віддано на перегляд після п’яти років. Торговельні обмеження в сільськогосподарській сфері можуть бути тоді ліквідовані з вигодою для обох сторін угоди (договір про Митний союз також накладає обмеження, можливо, навіть більші, ніж Договір про ЗВТ у рамках ЄС).
8. Робочі місця будуть оптимізовані
Договір про ЗВТ з ЄС може принести багато інвестицій і нових місць роботи. У той же самий час деякі місця роботи будуть втрачені в результаті відкриття українського ринку в Європі і зростання конкуренції. Однак слід пам’ятати, що у випадку цієї трансформації в Україні будуть створені у вищій мірі продуктивні і конкурентоспроможні в широкому сенсі робочі місця, в той же час зникнуть найменш конкурентоспроможні і малопродуктивні, які вимагають багато енергії, сировини і роботи, а прибуток приносять невеликий.
Варто зауважити, що на сьогоднішній день український ринок є вже відносно відкритим для конкуренції, однак все ще не дуже привабливий для іноземних інвесторів.
9. Недобросовісна конкуренція буде виключена
У межах DCFTA українські підприємства знайдуть безпечні засоби охорони від недобросовісної конкуренції (демпінг, нелегальні субсидії та інше).
10. ЗВТ з ЄС не забороняє вільно торгувати з іншими країнами
Створюючи поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі з ЄС, Україна може залишити в силі свої уявлення про вільну торгівлю з усіма іншими державами, також з Росією, Білоруссю і Казахстаном. Контроль походження захищає від нелегального потрапляння товарів з території ЄС на інші ринки через територію України, що існує в усіх інших торговельних договорах у всьому світі. Тому ЗВТ з ЄС не може виправдати будь-які «санкції» щодо України з боку Росії, Білорусії та інших країн, з якими Україна має торгові договори.
Звичайно, було б добре відновити договір про вільну торгівлю України з Росією згідно стандартам СОТ, але закріпити його на визнаних міжнародних підставах, підключаючи до цього механізм розв’язування спорів, захист перед арбітражем і т. д. Проблеми в торгівлі трапляються навіть серед найкращих приятелів. У ЄС велика кількість торговельних суперечок з США, але вони вирішуються цивілізовано і за правилами СОТ.
11. Митний союз відбирає торгово-економічний суверенітет
Приєднання до Митного союзу з Росією, Білоруссю і Казахстаном призведе до того, що ЗВТ з ЄС стане технічно нездійсненна. Якщо Україна стане частиною Митного союзу, вона практично не матиме власних договорів про вільну торгівлю.
12. СОТ допоможе вирішити торговельні конфлікти
Приєднання до Митного союзу з державами, які не є членами СОТ (як Білорусь і Казахстан), також вимагатиме від України перегляду договору про вступ до СОТ, який обговорювався впродовж 15 років. Угоди про вільну торгівлю та Митний союз з державами, які не належать СОТ, позбавлені арбітражу цієї організації в разі якогось торгового конфлікту.
Підсумовуючи вищесказане: угоди України про вільну торгівлю з будь-якою іншою державою або групою країн, що навіть не належать до СОТ, узгоджується з ЗВТ з ЄС, а Митний союз – ні.
13. Договір ЗВТ з ЄС – « квиток» для повноправного членства в Євросоюзі
Успішне входження в життя Договору про ЗВТ з ЄС відкриє дорогу переговорів з приводу членства в ЄС, Шенгенської зони і т. д. Це можливо здійснити протягом життя одного покоління. Коли Польща обговорювала Договір про співдружність з ЄС в 1991 році, ЄС не погодився включити в замітку про перспективу членства на базі взаємного визнання, а тільки в якості бажання одного боку – Польщі. Тільки в 1994 році ЄС погодився на обговорення питання визнання, яке відбулося в 2004 році.
Такий ж розвиток подій мав місце у випадку інших країн Центральної Європи, балтійських країн, а тепер і Західних Балкан. Немає сумніву, що після вдалого впровадження Договору про ЗВТ з ЄС і рештою частини Договору про співдружність членство України в ЄС стане можливим. У 1990 р. ВВП з розрахунку на одного громадянина в Польщі, країнах Балтики, у Болгарії та Україні перебував приблизно на тому ж рівні. Зараз ВВП на душу населення становить 1/2-1/3 рівня перерахованих країн. Поступова інтеграція в ЄС принесла цим країнам величезну користь.
***
Нагадаємо, що Україна і Європейський Союз почали переговори про нову Угоду про асоціацію в 2007 -му, а про зону вільної торгівлі, що є складовою угоди, – у 2008 році. В кінці 2011 року сторони заявили про завершення переговорів.
15 травня 2013 Європейська комісія прийняла проект рішення Ради Європейського Союзу про підписання Угоди про асоціацію з Україною. Підписання угоди відбудеться лише за умови створення Києвом необхідних політичних передумов.
Київ розраховує підписати угоду під час саміту Східного партнерства ЄС, який відбудеться 28-29 листопада 2013 року в Вільнюсі, Литва. Для цього Україна повинна прийняти пакет обов’язкових законів для реформування в трьох напрямках: забезпечення відповідності виборів міжнародним стандартам, вирішення проблеми «виборчого правосуддя», а також проведення соціально-економічних реформ з урахуванням курсу на інтеграцію з ЄС.
Для виконання умов Євросоюзу до парламенту подано 26 законопроектів, які покликані привести чинне законодавство у відповідність з європейськими стандартами.
18 вересня Кабінет Міністрів України на своєму засіданні схвалив текст Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом. Прем’єр-міністр Микола Азаров назвав це рішення доленосним для майбутнього країни і додав, що Україна очікує важкий період реформування та модернізації економіки відповідно до європейських стандартів.
Також Азаров підкреслив, що проект Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом не містить норм, які б перешкоджали розширенню співробітництва України з Митним союзом і країнами СНД.
Угода про асоціацію з Європейським Союзом – угода між Європейським Союзом (ЄС) і державою, яка не є членом ЄС, яка створює рамки для кооперації між сторонами. Області співробітництва зазвичай зачіпають розвиток політичних, торгових, соціальних, культурних зв’язків і зміцнення безпеки. Правова база для такої угоди передбачена статтею № 217 Договору про функціонування Європейського Ссоюза.
ЄС зазвичай укладає угоди про асоціацію в обмін на зобов’язання політичних, економічних, торгових або судових реформ в країні. В обмін на це країна може отримати безмитний доступ до деяких або всіх ринків ЄС, сільськогосподарських продуктів і т. д., а також фінансову або технічну допомогу.
Угода про асоціацію має бути ратифікована всіма країнами-членами ЄС.
Марцін Свєнціцький – польський політик і економіст, спортсмен і альпініст. Депутат сейму X і II скликань, міністр в уряді Тадеуша Мазовецького. Співавтор плану Бальцеровича, колишній мер Варшави (1994-1999), радник президента Литви Владаса Адамкуса (2000-2001). Директор Аналітично-консультаційного центру у Києві (2007-2011).
Статті по темі “Україна ЄС”: