Шенгенська угода. Шенгенська зона. Список країн шенгенської угоди

Шенгенська угода – угода про скасування паспортного та митного контролю на кордонах ряду держав Європейського союзу, спочатку підписана 14 червня 1985 року п’ятьма європейськими державами (Бельгією, Нідерландами, Люксембургом, Францією і Німеччиною). Воно вступило в дію 26 березня 1995 року і припинило існування 1 травня 1999 року, будучи заміщено Шенгенським законодавством ЄС.

Участь країн у європейських договорах і організаціях

Договір був підписаний у Шенгені, селі в Люксембурзі. Село Шенген розташована поблизу місця сходження кордонів Люксембургу, Німеччини та Франції. Місце було обрано у точки сходження кордонів саме цих трьох країн у зв’язку з тим, що аналогічне законодавство про скасування паспортного контролю на той час вже застосовувалося країнами Бенілюксу.

1 травня 1999 набув чинності Амстердамський договір, який вніс зміни до Європейського союзний договір. Відповідно до V розділом оновленого договору положення Шенгенської угоди були включені до законодавства ЄС. Відповідний розділ європейського законодавства замістив Шенгенська угода та отримав збірна назва Шенгенського законодавства.

Шенгенська зона включає в себе двадцять п’ять європейських держав, які схвалили однойменне угоду, підписану в місті Шенген (Люксембург) в 1985 році. Шенгенська зона нагадує якесь держава, створена для міжнародного туризму з прикордонним контролем при в’їзді та виїзді із зони, але без прикордонного контролю всередині.

Дані правила були включені в правила Європейського Союзу законом Амстердамського договору в 1999, хоча Шенгенська зона офіційно включає три країни, що не входять в ЄС, і де-факто включає три європейські мікро-держави: Монако, Сан-Марино і Ватикан. Всі країни ЄС, окрім Великобританії та Ірландії, зобов’язалися увійти до Шенгенської зони, і всі, крім Румунії, Болгарії та Кіпру, вже зробили це. На даний момент зона охоплює площу в 4312099 км ², на якій проживають понад 400 млн. осіб.

Шенгенські правила вводять усунення прикордонного контролю між державами, що увійшли у зону, і одночасно зміцнення прикордонного контролю із державами, що межують із зоною. Також країни зобов’язуються вести єдину політику щодо тимчасово в’їжджають осіб, узгодження контролю на зовнішніх кордонах і розвивати поліцейське і судове співробітництво.

Для посвідчення особи може використовуватися паспорт або карта громадянина ЄС. Іноді може вводитися прикордонний контроль між деякими країнами Шенгенської зони.

Шенгенська зона почала своє існування 26 березня 1995 року, коли Шенгенська угода набула чинності в шести країнах: Бельгія, Франція, Німеччина, Люксембург, Нідерланди, Португалія та Іспанія. У 1997 році приєдналися Італія і Австрія. У 1999 році за Амстердамського договору угода стала частиною acquis communautaire, що існує на сьогодні сукупності правових норм ЄС, прийнятих країною при вступі до ЄС. Після приєднання Греції в 2000 годy, вступили країни Скандинавського паспортного союзу (Данія, Фінляндія, Швеція) та країни, що не входили до Європейського союзу – Ісландія і Норвегія – у 2001.

У 2007 увійшли 9 країн – Чехія, Естонія, Угорщина, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Словаччина та Словенія (всі вони увійшли до ЄС трьома роками раніше). Швейцарія є останньою увійшла країною (увійшла 12 грудня 2008) і третьою державою в зоні, що не входять в Європейський Союз.

Список країн шенгенської угоди на час складання посту(25 країн):

• Австрія
• Бельгія
• Угорщина
• Німеччина (без Бюзінген-на-Верхньому Рейні-)
• Греція (без Афона)
• Данія (без Гренландії і Фарерських островів)
• Ісландія
• Іспанія
• Італія (без анклаву Левігно)
• Латвія
• Литва
• Люксембург
• Мальта
• Нідерланди
• Норвегія (без Шпіцбергена і ведмежих островів)
• Польща
• Португалія
• Словаччина
• Словенія
• Фінляндія
• Франція
• Чехія
• Швейцарія
• Швеція
• Естонія

Останньою на сьогоднішній день країною, що приєдналася до шенгенської угоди, є Швейцарія – увійшла в союз 12 грудня 2008 року.

Не є членами Євросоюзу, хоча і входять до Шенгенської зони Норвегія, Ісландія та Швейцарія.

П’ять членів Євросоюзу вже підписали Шенгенську угоду, але залишаються поза Шенгенською зоною, так як паспортний контроль не був повністю скасований (Великобританія, Ірландія) або ж його відміна тільки планується в майбутньому (Болгарія, Кіпр, Румунія).

Данія має особливий статус, закріпленому в Шенгенському протоколі до Амстердамського договору 1997 року, який дозволяє Данії не брати участь в шенгенському співробітництво в обсязі більшому, ніж існував на дату підписання Амстердамського договору.

Велике поповнення у складі країн шенгенської зони сталося 21 грудня 2007 року, коли в неї увійшли 9 нових стрна: Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Словенія, Мальта, Естонія, Латвія і Литва.

Зверніть увагу, що поза шенгенської угоди залишаються Великобританія, Ірландія, Болгарія і Румунія, що входять до Євросоюзу.