Замок у Лідзбарку Вармінському
Лідзбарк Вармінський (пол. Lidzbark Warminski) – невелике містечко в 30 км. від північного кордону Польщі з Калінінградською областю. Тут розташований колишній замок Тевтонського ордена – резиденція князів-єпископів Вармії, відомий тим, що в ньому жив і проводив свої дослідження Микола Коперник. Замок чудово зберігся і відкритий для всіх бажаючих.
Замок у Лідзбарку Вармінському (пол. Zamek biskupów warmińskich w Lidzbarku Warmińskim) в плані майже квадрат зі стороною 48,5 метрів. Усередині дворик з двоповерховими аркадами в готичному стилі. Весь замок збудований з червоної цегли – відмітна особливість замків Тевтонського Ордена. Цегла має достатню міцність, щоб вистояти проти ударів каміння з требюше і навіть здатна якийсь час витримувати удари артилерійських ядер.
У кутах замку розташовані башти, з яких виділяється в північно-східному куті велика восьмикутна башта на квадратній основі – імпровізований донжон замку. В інших трьох кутах – маленькі, майже декоративні башточки.
Сам замок йде на два поверхи вниз, а всередині складається з кімнат різної поверховості. Замок був заснований в 1301 році, в 1303-1466 рр.. належав Тевтонському ордену.
У 1411-1413 рр.. в замку знаходилася резиденція Великого Магістра Тевтонського Ордена Хайнріха фон Плау.
У 1466 році на підставі постанови Другого Торунського миру, Вармія була приєднана до Польщі. З тих пір до 1795 року Лідзбарський замок – резиденція знаменитих єпископів, видатних представників польської культури і мистецтва. Лідзбарк став релігійним, політичним, економічним і культурним центром Вармії.
Одним з Вармінських єпископів був Лукаш Ваченроде, рідний брат матері Миколи Коперника. Завдяки дядькові знаменитий учений свою політичну і наукову діяльність нерозривно поєднав з Вармією і її столицею Лідзбарк Вармінський.
У 1495-1496 і в 1503-1510 роках у свого дядька Лукаша Ваченроде проживав Микола Коперник, майбутній творець геліоцентричної системи світу. У замку великий учений написав “Коментарі про гіпотези” … Тут переклав з грецької мови на латинь твори Теофілакта Симокатни.
В 1703 р. замок захоплений шведськими військами під проводом Карла XII. Картинні галереї і бібліотека замку були розграбовані.
З 1767 по 1795 в замку резиденція Ігнатія Красицького, єпископа Вармії.
У XIX в. замок поступово приходить в запустіння, в ньому влаштовують бараки для солдатів і пекарню.
У 1858 замок перетворений на притулок і лікарню. Притулок проіснує в замку аж до 1932 р.
У 1927 проведені перші роботи з реставрації замку.
З 1961 року замок став резиденцією Вармінського музею. У ньому можна познайомитися з творами мистецтва давньої Вармії та Східної Прусії, побачити картини видатних польських художників XX століття. У замкових залах експонуються шедеври готичної релігійної різьби по дереву та живопису (XVII – XIX століть). На стінах замку висять портрети Вармінських єпископів, а в скляних вітринах знаходяться предмети, пов’язані з їх меценатством. Є також художнє ремесло – золотільна майстерність, тканина, меблі. У літній трапезній висять портрети предків Ігнація Красицького, а поверхом вище можна побачити живопис польських художників XIX-XX століть.