Прапор Польщі

Велика Польща

Велика Польща

Велика Польща

Велика Польща (пол. Wielkopolska) – історична область на заході Польщі в басейні річки Варта. Найменування Велика Польща (лат. Polonia Maior) вперше згадується У 1257 році.

Велика Польща – Історія

Велика Польща історично була ядром освіти польської держави. У другій половині X століття Великопольский князь Мешко Iоб’єднав під своєю владою більшу частину земель, населених поляками, і заклав таким чином основу Польського королівства. У 1138 р., після розділу Польщі між синами Болеслава III Кривоустого, на цих землях виникло Великопольське князівство на чолі з князем Мешко III і його нащадками.

Мешко I

Мешко I

Князь Великопольський Пржемислав II 1295 р. коронувався королем Польщі, однак після його смерті в 1296 р. центр боротьби за об’єднання польських земель перейшов до Малої Польщі і Куявії. Великопольське князівство було остаточно приєднано до Польського королівства в 1314 році

Історичні області Польщі

Історичні області Польщі

Великопольські князі:

  • Мешко III Старий (1138-1177, 1194-1202)
  • Одон (1177-1194)
  • Владислав I Тонконогий (1202-1229)
  • Владислав II Одоніч (1229-1239)
  • Генріх I Бородатий (1234-1238)
  • Пшемислав I (1239-1247)
  • Болеслав Благочестивий (1239-1279)
  • Пшемислав II (1279-1296)
  • Владислав Локетек (1296-1300, 1314-1333)
  • Вацлав I (1300-1305)
  • Вацлав II (1305-1306)
  • Генріх III (1306-1309)
  • Генріх IV (1309-1314)

У 1793 р. по Другому розділу Речі Посполитої Велика Польща відійшла до Пруссії. У 1807 р. ця територія увійшла до складу герцогства Варшавського, створеного з ініціативи Наполеона I, а після Віденського конгресу 1814-1815 рр.. західна частина з Познанню була приєднана до Пруссії, а східна з Калішем – до Росії. За умовами Версальського мирного договору 1919 Велика Польща повернута до складу Польської держави.

Географія Великої Польщі

Територія Великої Польщі являє собою частину Північно-Європейської рівнини. Найважливіша річка регіону – Варта. У північній частині Великої Польщі розташовується безліч невеликих озер.

Найбільші міста:

  • Познань
  • Каліш
  • Конін
  • Пила
  • Острув-Великопольський
  • Гнєзно

В даний час територія Великої Польщі входить до складу Великопольського воєводства, а також частково до складу Любушського, Куявсько-Поморського та Лодзинського воєводств.

Велика Польща для туристів

Великою Польщею називається історичний район, розташований в центрі і на заході Польщі, в басейні річки Варти, частково в середній течії Одри, а також у пониззі Вісли. Це старовинні польські землі, пов’язані з історією становлення держави. Тому він і носить таку гордовиту назву.

Тут в місцевості Біскупін знаходиться і найстаріший в країні пам’ятник архітектури – укріплене поселення (місто) племен лужицької культури, побудоване в 750-400 рр.. до нашої ери. З VII ст. племінні князі полян зводили на цих землях свої міста, і тут же коронувалися перші королі Польщі. До XI століття Велика Польща була політичним центром країни.

Познань

Познань

Найбільше місто Великопольського регіону – Познань, стародавнє і завжди охоче відвідуване туристами та гостями щорічної Міжнародної ярмарки. Надзвичайно цікаве також місто Гнєзно, перша столиця Польщі. У багатьох маленьких містечках і селах цього регіону можна побачити старовинні садиби, що належали колись знаменитим шляхетським родам, чудові палаци і замки, етнографічні музеї під відкритим небомі археологічні резервати. Все це в оточенні лісів і озер Великопольського поозерья і Нотецької пущі.

Біскупінське городище

Біскупінське городище

Природа Великопольського регіону

У ландшафті Великої Польщі переважають просторі рівнини. У цих місцях себе добре почувають ті, хто любить умиротворені пейзажі і багато вільного простору. У межиріччі Варти та Нотець знаходиться Нотецька пуща – один з найобширних лісових масивів у Польщі (135 тисяч га.).

У регіоні створені два національних парки. Великопольський Національний парк, що тягнеться на південь від Познані, для жителів цього міста є тим же, що Кампіносська пуща для варшав’ян, тобто “легкими” для міста. Більшість території парку займають ліси, насамперед соснові і сосново-дубові бори. Це відмінне місце відпочинку, що є також природним музеєм післяльодовикового періоду, що зберігає в своїх надрах дивовижні експонати.

Скандинавський льодовик залишив на цій території сліди у формі жолобів, пагорків, ярусних і глибинних морен. Часто зустрічаються також характерні для низинного рельєфу залишки раннього льодовикового періоду у вигляді невеликих пагорбів з шарів піску, дрібного гравію і тини.

Типовим явищем для даного рельєфу є також ози (це шведське слово, яке увійшло до міжнародної геологічної термінології, позначає довгі звивисті вали довжиною від декількох сотень метрів до декількох десятків кілометрів, шириною в десятки метрів і висотою близько 100 м, що утворились у тріщинах і каналах внаслідок нагромадження піску і гравію, нанесеного льодовиковими водами). У Великопольському Національному парку на відносно невеликій території знаходиться 11 озер різної форми.

Особливою красою відрізняється Гурецьке озеро у формі жолоба. У місцевості Рогалін, що неподалік від національного парку, можна зустріти найбільшу в Європі кількість старих дубів (945 примірників), свідків кількох століть.

У 2001 р. в околицях гирла Варти заснований Національний парк “Устя Варти”, що тягнеться до самої Одри. Пейзаж парку утворюють головним чином мокрі луки, зарості верби, канали, старі русла, рідкісні дороги і загати. Національний парк створено з метою охорони одного з найбільших мешкань птахів у Європі.

Сотні гектарів недоступних заплавних луків є ідеальним притулком для безлічі птахів, в основному водних і болотних представників сімейства пернатих. У тутешніх місцях їх мешкає близько 245 видів.

У період осінніх перельотів кількість птахів, що влаштувалися на нічліг в гирлі Варти, доходить до 200 тисяч, а величезні зграї буквально затьмарюють небо. Подорожувати по цьому парку найкраще пішки або на велосипеді. “Устя Варти” як національний парк ще дуже молодий і знаходиться у стадії благоустрою. Але навколо нього вже йде активний розвиток туристичної інфрастуктури, в містах відкриваються готелі, а в селах все більше дворів перетворюються на агротуристичні господарства.

Міста Великопольського регіону, в яких варто побувати

Найбільшою популярністю у гостей регіону користується місто Познань, яке пишається своїм історичним центром і численними пам’ятниками архітектури. Серед них особливо виділяється ратуша, що претендує на звання найкрасивішої світської будівлі епохи Ренесансу в Центральній Європі.

Костел св. Станіслава - Познань

Костел св. Станіслава – Познань

У Познані немає відсутності чарівних затишних куточків, затишних кафе, місць студентських зустрічей. А наявність великої кількості пивних барів, ресторанів, нічних клубів і дискотек гарантує туристам бурхливе життя не тільки в денні години. Познань отримує високе відвідування гостей з усієї Європи щорічно, які з’їжджаються на Міжнародний ярмарок. Традиція цього ярмарку ведеться з 1921 р., а в її програму входить звичайно кілька десятків спеціальних заходів, багато з яких зараховані до групи найпрестижніших у Європі.

У Познані починається Пястівський Шлях, що проходить через міста, які тисячу років тому за часів першої династії королів Польщі були найважливішими центрами країни, шлях, відзначений великою кількістю слідів історії та цінними пам’ятками архітектури.

Гнєзно

Гнєзно

До таких місць належить Гнєзно, столиця Польщі до XI ст. Це місто відоме в Європі культом святого Войцеха. У Гнєзненському кафедральному соборі, фундамент якого був закладений ще в X ст., знаходиться саркофаг зі святими реліквіями.

Варто відзначити і відомі на всю Польщу бронзові двері Гнєзненського собору XII ст. Цікаві і околиці цього древнього міста. Майже відразу за міською межею розташований Ледницький парк історичного ландшафту, який зберігає не тільки зразки природи, а й численні археологічні розкопки, а також етнографічні об’єкти. У його територію включений Великопольський Етнографічний парк, що входить до числа найбільших такого роду музеїв у Польщі.

Тих, хто захоплюється історією, безсумнівно, приверне археологічний резерват в Біскупіні, що представляє собою реконструкцію укріпленого поселення племен лужицької культури 750-400 рр.. до нашої ери.

Поселення з оборонними спорудами виявлено під час розкопок в 1933 році. Завдяки копіткій праці археологів місто було повністю відновлене. Сьогодні можна ознайомитися не тільки з відповідними історичними фактами розташуванням поселення, а й зазирнути у відкриті двері осель зі збереженим домашнім «начинням». Щороку у вересні тисячі гостей з’їжджаються до Біскупін на великий археологічний фестиваль з дуже насиченою та пізнавальною програмою.

Статті по темі:

Це вам буде ціково:


Оставить комментарий

Ваш email не будет опубликован. Обязательные поля отмечены *

Вы можете использовать это HTMLтеги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>