Прапор Польщі

Останні Пясти

Герб Пястів

Герб Пястів

У часи останніх П’ястів, Мазовія являла собою вельми ласий шматочок багатої, родючої і густо населеної території. І про це чудово знав король Зигмунт Старий. Щоб включити землі мазовецькі до складу Речі Посполитої, владика навіть спланував династичний шлюб своєї дочки з одним з двох законних спадкоємців Мазовії і розширив йому права спадкування трону. Але що з того, якщо на шляху великих планів раптом виявилася, чи то фатальна красуня, чи то – знехтувана коханка, а весь задум закінчився двома трупами блакитних кровей…

1503 рік – помер князь Конрад III Рудий – представник славної династії П’ястів, що стояла у витоків формування Держави Польської. Невтішна дружина Анна Мазовецька залишилася одна однісінька з малолітніми діточками: двома доньками та двома синами. На перших порах, Анна виконувала функції «королеви-регента», але в 1516 році аристократи змусили її передати владу престолоспадкоємцю – князю Станіславу (старшому синові).

Станіслав був юнаком специфічним. У ньому поєднувалися відвага і неуцтво, мужність і м’якотілість, шляхетське походження і мерзотна хіть. До того ж, великий князь страждав вельми важким ступенем алкоголізму, що, в іншому, і перервало його царювання.

У 1524 році, Станіслав Мазовецький-Пяст відправився з візитом до свого молодшого брата Януша. Молоді люди провели вечір в «приємних бесідах», випиваючи. Підкріпившись і частково відновивши сили, князь вирушив до Варшави. По дорозі, Станіслав з жахом виявив, що похмілля не тільки не проходить, а навіть навпаки – ще більше посилюється. І так ось, старший син Ганни Мазовецької розпрощався з життям і короною 8 серпня 1524 року. Раптова смерть великого князя по початку не викликала особливих підозр. Але! Через два роки, 10 березня 1526 року, раптово помер і другий престолонаслідник Мазовії – князь Януш!

Ці дві смерті поклали край династії П’ястів Мазовецьких, кожен з яких міг стати законним спадкоємцем Польської Корони в разі смерті Зигмунта Старого. Почалися розмови про заздалегідь сплановане отруєння братів. Підозра впала на якусь Катажину Радеєвську, мешканку Плоцька.

Згадана особа перебувала при дворі княгині Анни і була дуже амбітною молодою леді. Межею її мрій було спокушання і приведення до вівтаря кращої партії в усій країні, тобто – одного з мазовецьких князів. Спочатку, Катажина кинула око на Станіслава – престолонаслідника. Але, розумна Анна, помітивши що до чого, швиденько відлучила Катажину від двору. Юній спокусниці не залишалося нічого іншого, як застосувати всі свої чарівні чари проти молодшого брата – Януша. Молодий, не надто досвідчений князь потрапив у пастку, і систематично відвідував Катажину в її рідних Радзевічах.

Однак, меркантильній Катажині було мало зізнань у коханні. Втім, їй за великим рахунком було все одно, з яким з князів крутити шури-мури. Головне – щоб цей князь сидів на троні. Поміркувавши, вона прийшла до єдиного логічного висновку – на шляху до її особистої слави і багатства стоїть Станіслав. Значить – його потрібно усунути.

Дізнавшись про братерський візит Станіслава, вона тут же спланувала подальший хід операції. Прекрасно знаючи про пристрасть великого князя до алкоголю, вона попросту підмішала в напій, а після – ще й у оцет, якусь повільно діючу отруту. На користь цього факту говорить і те, що перед трапезою, Катажина суворо заборонила слугам торкатися до напоїв та їжі, а на наступний день – наказала негайно знищити залишки.

Як ми вже знаємо, Станіслав помер, а його смерть ні в кого не викликала підозр. Однак, до величезного здивування Катажини, Януш аж ніяк не поспішав з пропозицією руки і серця. Більше того: він став якимось відчуженим, все рідше і рідше навідувався в її покої, а на всі питання про любов – відмахувався, як від настирливої мошки. Отут вже в неї заграла типова жіноча гордість! Звичайно ж вона йому помститься! Як він посмів кинути її, немов непотрібну дівку!

Катажина звертається до свого давнього приятеля Петра Йордановського і, зі сльозами на очах, просить його про допомогу. Наївний Петро, вислухавши історію «нещасної зганьбленої дівчини» вирішує помститися кривдникові і навіть таємно збирає компанію міських лобурів з метою нападу на князя Януша. Тільки от втілити свій задум у життя, ні Катажині, ні Йордановському так і не вдалося. Невідомо, хто там проговорився, але всю змову було відкрито, а його учасників – заарештовано. Йордановський на суді взяв всю провину на себе і був показово обезголовлений. Ось тільки останнього Пяста це вже не врятувало…

Через кілька днів, Януш Мазовецький-Пяст раптом звалився від невідомої хвороби. Його лихоманило, будь-яка їжа, навіть ковток води – викликали рясну блювоту, крізь шкіру проступав кривавий піт. Лікарі билися з останніх сил, але врятувати його не вдалося. За всіма ознаками, це було схоже на отруєння сильнодіючою отрутою. 10 березня 1526, через два роки після кончини брата, помер останній представник чоловічої лінії славних П’ястів.

Пізніше з’ясувалося, що ще до історії з Йордановським, хитра Катажина домовилася з винарем Януша про отруєння князя.

Ну, а що ж трапилося з самою винуватицею цих двох смертей? Справа в тому, що Катажина Радеєвська була хоч і позашлюбною, але офіційно визнаною дочкою плоцького воєводи. Батько, огородив своє улюблене чадо від усіляких наслідків скоєного, і Катажина незабаром вийшла заміж за якогось шляхтича і опинилася на стільки ідеальною дружиною, що незабаром зовсім зникла з виду.

Ось так, за збігом смішних і трагічних обставин, закінчилася династія наймогутнішого королівського роду, що колись сидів на троні Речі Посполитої – гордих, нескорених і хоробрих П’ястів. Все, що нам залишилося – це сліди їх великих діянь. Мазовія на завжди приєдналася до Речі Посполитої, на троні якої осіли Ягеллони.

Статті по темі:

Це вам буде ціково:


Оставить комментарий

Ваш email не будет опубликован. Обязательные поля отмечены *

Вы можете использовать это HTMLтеги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>