Прапор Польщі

Блакитна карта

Блакитна карта або синя карта (пол. Niebieska karta) – посвідчення особи, що підтверджує наявність посвідки на проживання і права на працевлаштування на території більшості країн ЄС у громадян інших країн. Проект був представлений Президентом Європейської Комісії Мануелем Баррозу. 23 жовтня 2007 Директива 2009/50/ЕС про введення блакитної карти була остаточно прийнята Євросоюзом 25 травня 2009.

Про запропонований проект

Подібна ідентифікаційна карта без права надання громадянства була запропонована головою Європейської комісії Мануелем Баррозу на прес-конференції 23 жовтня 2007 року в місті Страсбурзі, Франція за аналогією із зеленою картою (грінкарти), вже використовується в США для подібних цілей.

Запропонований для карти колір – синій або блакитний – за кольором прапора ЄС. За планом, «блакитна карта» повинна буде задовольнити потреби ЄС у кваліфікованій робочій силі, хоча три країни – Ірландія, Данія і Великобританія від участі в проекті відмовилися.

Проектована блакитна карта, представлена Єврокомісією, пропонує стандартну процедуру подачі робочого заяви для осіб, які не є громадянами ЄС. Згідно з проектом, документ буде дійсний протягом двох років, але може бути продовжений.

Тим особам, які отримають «блакитну карту», буде надана певна група прав, таких, наприклад, як право на возз’єднання з сім’єю. Запропонований проект також стимулює пересування згаданих громадян за ЄС між країнами-членами проекту.

Запропонований проект був представлений Президентом Європейської Комісії Мануелем Баррозу 23 жовтня 2007 на прес-конференції, спільно з Комісаром у справах Юстиції, свободи та безпеки Франко Фраттіні.

Баррозу мотивував свою пропозицію браком в ЄС кваліфікованих робітничих кадрів, складністю для осіб-представників країн «Третього світу» в пересуванні між країнами ЄС, проблематикою конфліктуючих між собою законодавств країн ЄС в області в’їзду іммігрантів і «розбіжністю в правах» між громадянами ЄС та легальними іммігрантами.

Як отримати “блакитну карту»

Щоб отримати Європейську блакитну карту будь-який громадянин третьої країни може звернутися до консульства країн ЄС з клопотанням та надати для цього звичайний набір документів для отримання національної довгострокової візи типу D, а також наступні документи:

  • дійсний трудовий контракт або пропозицію висококваліфікованої роботи на термін не менше 1 року у відповідній країні-члені Євросоюзу;
  • дійсний документ, що засвідчує особу, на підставі якого громадянин може здійснювати поїздки закордон;
  • клопотання про надання візи або віза;
  • наявність посвідки на проживання в повному порядку і належній формі або національна довгострокова віза;
  • договір про медичне страхування.

Також в трудовому договорі повинен бути вказаний річний обсяг номінальної зарплати, який дорівнює або вище 1,5 (в деяких випадках – 1,2) середнього річного обсягу заробітної плати у даній країні ЄС.

Клопотання про видачу EU Blue Card необхідно направити безпосередньо до місцевого департаменту з праці та міграції (в різних державах це різні органи). Термін розгляду не повинен перевищувати 90 днів.

Права громадян, які отримали EU Blue Card

Отримав «блакитну карту» громадянин володіє рівними правами з жителями країни, яка її видала, у наступному:

  • умовах праці, у тому числі вимоги щодо зарплат і звільнення, а також здоров’я та безпеки на робочому місці;
  • свободу об’єднання, прийому або вступу в організацію працівників чи роботодавців або будь-яку іншу професійну організацію, включаючи всі переваги, що випливають з цього, без шкоди національним положенням в області громадського порядку та громадської безпеки;
  • освіті та професійному навчанні;
  • визнання дипломів, сертифікатів та інших професійних кваліфікацій згідно місцевим національним процедурам;
  • виплаті в разі переїзду в третю країну накопичень законного пенсійного забезпечення по старості, за ставкою, яка застосовується згідно з національним законодавством країни ЄС – боржника або держав-членів – боржників;
  • доступі до товарів і послуг, а також їх придбанні, включаючи житло, а також інформаційні та консультаційні послуги, пропоновані службами зайнятості;
  • вільне пересування по всій території конкретної країни ЄС у межах, передбачених її законодавством.

Директива 2009/50/ЕС передбачає, що в перші два роки законної роботи в конкретній країні-члені ЄС володар «блакитної карти» обмежений у доступі до ринку праці. Після закінчення цього терміну країна може надавати зацікавленим особам рівність у правах з місцевими жителями щодо доступу до висококваліфікованої роботи.

Крім того, протягом перших 24 місяців роботи по «блакитній карті» для зміни роботодавця буде потрібно попередній дозвіл у письмовій формі з боку компетентних органів держави-члена ЄС.

У порівнянні з іншими законними іммігрантами в Європейському Союзі, для володарів EU Blue Card передбачено спрощений порядок реалізації деяких прав, регульованих іншими джерелами законодавства ЄС, а саме:

право забезпечувати переїзд та спільне проживання в державах ЄС членів своєї сім’ї;

право після закінчення 5 років законного проживання отримати статус «довгострокового резидента ЄС», який дає громадянам третіх країн ще більш широкі можливості роботи і проживання.

Особливо треба відзначити питання розірвання трудового контракту. Якщо таке трапиться, а нових пропозицій по роботі у мігранта не буде, то він повинен буде залишити країну ЄС протягом 1-2 місяців.

Якщо володар «блакитної карти» захоче повернутися на батьківщину, то термін її дії збережеться ще протягом п’яти років. Однак, щоб знову приїхати в країну, йому необхідно буде укласти новий контракт.

Статті по темі:

Це вам буде ціково:


Оставить комментарий

Ваш email не будет опубликован. Обязательные поля отмечены *

Вы можете использовать это HTMLтеги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>