Прапор Польщі

Польські легіони

Польські легіони — добровольчі польські військові формування, що створювалися в XVIII-XX століттях в арміях різних держав.

Прапор першого польського легіону

Прапор першого польського легіону

Польські легіони в Туреччині

Вперше польський легіон в Туреччині з’явився в 1770-ті роки і був частиною збройних сил Барської конфедерації. У ході російсько-турецької війни 1877-1878 років з польських іммігрантів в Стамбулі було створено два легіони — європейський (близько 70 чоловік під командуванням Йозефа Ягміна) і азіатський, який воював на Кавказькому фронті. Легіонери понесли великі втрати 23 серпня 1877 в ході битви біля селища Кизляр

У період Наполеонівських воєн

Після повстання Костюшка багато поляків емігрувало до Італії та Франції, чому держави, які розділили Польщу, не противилися. Центрами таких вихідців з Польщі були Венеція і Париж.

У 1796 генерал Ян Домбровський запропонував французькій директорії сформувати особливий корпус з поляків. Директорія прийняла пропозиції і доручила вести переговори генералу Бонапарту, командувачу італійською армією. Так як французькими законами було заборонено приймати на службу іноземні війська, то польські легіони були включені до складу армії Ломбардської республіки, утвореної в ході Італійського походу Бонапарта 1796-1797. 9 січня 1797 було укладено відповідну угоду між Домбровським і урядом Ломбардської республіки.

Було сформовано 2 легіони по 3 батальйони та 1 артдивізіон в кожному. Солдати легіонів носили польські мундири з французькими кокардами. Проте незабаром в квітні 1797 Бонапартом було укладено перемир’я в Леобені, а потім Кампо-Формійський мир. Домбровський, який хотів представляти польський народ на цих переговорах, не був допущений на мирний конгрес. Польські легіони збереглися в якості допоміжного корпусу в армії Цизальпінської республіки.

У 1798 брали участь у діях проти (Папської області) і Неаполітанського королівства. Під час Війни Другої коаліції Франція в 1799 взяла на себе утримання польських легіонів, і вони брали участь в 1799-1800 в бойових діях в Італії проти російсько-австрійських військ. Перший легіон зазнав великих втрат у боях при Треббіі і Нові. Другий легіон брав участь в обороні обложеної Мантуї і втратив при цій облозі 700 осіб.

Крім італійських легіонів Домбровського (9 тис. осіб), в 1799 був сформований Придунайський легіон генерала К. Князевича (близько 6 тис. осіб), який успішно діяв в Південній Німеччині в 1799-1800 роках. Після Люневільського миру Франція реорганізувала Легіони польські в 3 полубригади і 1 уланський полк.

За таємницею статті Амєнського миру з Англією, Франція зобов’язувалася розпустити польські легіони. Незабаром 2-га і 3-тя півбригади були відправлені на острів Сан-Домінго і використані для придушення антифранцузького повстання негритянського населення; втратили в боях і від хвороб 2/3 складу. 1-ша півбригада і уланський полк залишилися в Італії і в 1805-1807 брали участь у війні Франції з 3-ю і 4-ю коаліціями.

Під час війни проти Пруссії (1806-1807) Наполеон створив два північних легіони (8 тис. чоловік) під командуванням генералів Зайончека і Володкевич.

Всього в 1797-1807 через Легіони польські пройшло близько 35 тис. осіб, частина яких склала кістяк польської армії Герцогства Варшавського, а частина залишилася на французькій службі (близько 8 тис. чоловік) в так названому польсько-італійському легіоні.

Під час революції 1848 року

У період революцій 1848 року в Європі, 29 березня 1848 року в Римі за ініціативою польського поета Адама Міцкевича був сформований польський легіон (близько 500 чоловік), який брав участь у визвольній війні італійського народу проти австрійського панування.

Під час Угорської революції 1848-1849 років були також створені 2 польських легіони в Угорщині під командуванням генерала Юзефа Висоцького і Юзефа Бема, які воювали в складі угорської революційної армії, а після придушення повстання пішли до Туреччини.

Польські легіони у Першій світовій війні

Під час першої світової війни ідею створення польських легіонів висунули польські націоналістичні діячі проавстрійської орієнтації на чолі з Пілсудським, які розраховували на часткове вирішення польського питання за допомогою центральних держав.

Юзеф Пілсудський

Юзеф Пілсудський

16 серпня 1914 був оголошений набір в Легіони польські при австро-угорській армії. Було розпочато формування двох польських легіонів — Східного (Львів) та Західного (Краків). Після заняття російськими військами Східної Галичини Східний легіон під впливом проросійських польських політичних угруповань 21 вересня 1914 саморозпустився.

Замість Західного легіону були сформовані 3 бригади легіонерів (по 5-6 тис. чоловік кожна), які в 1914-16 брали участь у бойових діях в Галичині, Західних Карпатах і на Волині в складі австро-угорської армії, а в 1917 — початку 1918 року були розпущені.

Статті по темі:

Це вам буде ціково:


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *