Прапор Польщі

Анджейки

У самому кінці листопада в Польщі місцеві жителі активно готуються до свята під назвою Анджейки (пол. Andrzejki). Для багатьох туристів, хто опиняється в країні в цей час, свято являє собою деяку загадку. Начебто гучних заходів немає, а свято є. Дівчата відзначають, що їх запрошують наполегливіше, ніж хлопців. Чому відбувається саме так? Що це за свято? Спробуємо розібратися.

Анджейки

Анджейки

Анджейки у Польщі святкують кожного року у ніч з 29 на 30 листопада.

Перша письмова згадка цього дня в Польщі відноситься до 1557 року і пов’язується з польським істориком Марчином Бєльським (пол. Marcin Bielski), який першим почав вести хроніку подій Польщі саме польською мовою.

Є початком дня пам’яті Святого Апостола Андрія Первозванного і — останнім приводом зібратися і повеселитися перед швидким початком адвента — передріздвяного посту в католицькій церкві.

При найближчому розгляді досить швидко стає зрозуміло, чому до свята так активно готуються, а проходить воно тихо і в колі друзів.

Виявляється, в сучасній Польщі, як і століття тому, цей день, а якщо бути точним, ця ніч, супроводжується містичним дійством. Ніч на День Андрія до наших днів залишається у слов’ян гадальними часом.

Ворожба відображена в білоруській назві — «Андрей-Варажбiт». Українська назва — «Свято Андрiя». У ньому ворожіння не простежується, але присутній укорінений в історичній пам’яті містицизм. Польська назва — «Анджейкі» — загубила містичний відтінок і набула більш яскравий і святковий характер. Але процеси, що відбуваються в ніч на Святого Андрія, між собою схожі.

Якщо ви незаміжня дівчина і опинилися в Польщі в районі 29-30 листопада, то у вас є всі шанси бути запрошеною подругами на таїнство передбачення вашої дівочої долі, простіше кажучи — на ворожіння. Так само, як 100 або 200 років тому.

Головну роль у процесі святкування Анджйок, як і за старих часів, грає ворожба або гадання. Колись ворожіння мали чисто сакральний характер і до них ставилися вельми і вельми серйозно. Ворожили тільки дівчата, спочатку — завжди на самоті. До підготовки до процесу підходили з особливою ретельністю. Іноді зверталися до більш обізнаної дівчини, чиє ворожіння збулося в її житті.

З плином часу традиція стала набувати інші риси, ставши спочатку приводом для зборів більшого числа дівчат на виданні приблизно однієї вікової групи, а потім перетворилася в дійство більш масового характеру. Зараз це свято, що збирає представників обох статей. Сакральному змісту хоч і віддається значення, але, безумовно, не таке серйозне, як колись.

Коріння Анджейкового ворожіння залишаються для вчених білою плямою в історії. Деякі автори вказують на грецьке походження традиції, підкреслюючи корінь Андрос — чоловік, людина, інші ж через більш складну систему міркувань відносять ворожіння до римських традицій.

Варто відзначити, що католицький літургійний рік закінчується або починається саме в цей день, а тому під час нічного ворожіння також незайвим буде згадати і самого Святого апостола Андрія Первозванного. Він є святим у католицькому костелі, православній церкві, вірменській, англіканській та інших церквах. Святий Андрій вважається у Польщі (і не тільки у Польщі) покровителем сімей, мореплавців, рибалок, шахтарів і водовозів. Грудень багато років вважався місяцем Андрія Первозванного, а на самі Анджейки вважалося правильним приймати ключові в житті рішення. Дівчата крім імені майбутнього чоловіка могли дізнатися і сторону світу, з якої з’явиться суджений.

Гадання на Анджейки

Дівчина, лягаючи спати, з’їдала перед сном щось дуже солоне, щоб уві сні її мучила спрага. Якщо уві сні приходив хлопець, який приносив для неї воду, то він і є її майбутнім нареченим.

Самих гадальних практик на судженого у Польщі залишається і в наші дні досить багато. З розвитком інтернету можна навіть говорити про відновлення багатьох, здавалося б безповоротно втрачених способів ворожіння. Але найпоширенішою традицією було і залишається використання у ворожінні води і свічок.

Через вушко амбарного ключа в воду наливають розтоплений віск від свічки і намагаються в отриманій фігурці розглядати форми обличчя або знайому фігуру майбутнього нареченого.

Дожила до наших днів і традиція використання у ворожінні домашніх тварин. У кого яке є, за обставинами. Собака цілком згодиться. Отже, незаміжні дівчата беруть по шматку хліба або фаршу, або ще які-небудь ласощі, що припаде до смаку звірятку, і розкладають на підлозі. Потім в кімнату приводять собаку. Чию страву собака з’їсть першою — та з дівчат першою заміж вийде.

В давнину для цієї мети використовувалися вареники, а в деяких регіонах Польщі дівчата пекли спеціальні пиріжки і обмазували їх маслом або салом. В якості тварин в хід йшли не тільки собаки, а й інша домашня худоба, наприклад, гуси. Гуся використовують і зараз, хоча і рідше — з цілком об’єктивних причин.

У Малопольщі існувала така традиція. Дівчата, зав’язавши гусакові очі, ставали в коло. До якої дівчині гусак підійде першим і вщипне за поділ, тій і одруженою першою з усіх бути.

Також дівчата, лягаючи спати, всіма способами закликали образ нареченого проявитися уві сні. Той, кого вона побачить у сні, і покличе її заміж.

Оскар Кольберг згадує у своїх працях таку гадальну традицію в Мазовецькому регіоні:

Від стіни навпроти дверей, або від іншого якогось місця, дівки вимірюють тростинкою простір до самого порога. Перший раз тростинка носом до дверей повернена — заміж вийде, якщо п’ятою обертається — залишиться в дівках, значить. І так йде кожна зі своєї точки до порога, а ніс або п’ята, що випаде біля порога, долю її дівочу визначають.

Існувала й збереглася подекуди традиція кидання черевика через голову у бік порога. Якщо черевик впав на підошву, та ще й носком у напрямку дверей, — це знак, що бути скоро дівчині нареченою.

На півдні Польщі з старих часів існувало повір’я, що в ніч на Анджейки активізуються відьми і упирі. Незаміжній дівчині потрібно було, в цілях захисту від нечисті, намалювати хрест на хвіртці зубчиком часнику. А з’ївши перед сном три зубчики, уві сні вона могла побачити майбутнього нареченого.

Також вважалося, що в Андрієву ніч з могил встають душі самовбивць і бродять по вулицях у пошуках незаміжніх панночок. А тому запалювали останні з Великодніх пальм «Вогні Святого Андрія». Із залишків спалених пальм влаштовувалися гадальні приналежності. Колосся і гілочки витягувалися в руці і підпалювалася. З закритими очима закликали нареченого. Яскраво і довго палаюча частинка пальми обіцяла довгу гарячу любов. Та, яка горіла тьмяно або потухала майже відразу, говорила про зворотне.

Альтернатива ворожінню

Для тих, хто сильно зайнятий і не може знайти час на те, щоб зібратися з подружками і підтримати багатовікову традицію, або, можливо, комусь ворожіння представляється гріховним, є особливе рішення. Анджейкова молитва, яка, за свідченнями тих, хто її застосовував, працює не гірше, ніж різного роду містичні практики: «Łóżko moje, depczę ciebie, Panie Boże proszę Ciebię, niech mi się przyśni, kto mi będzie najmilszy,» — з цими словами слід відправитися спати. Ефект, кажуть, не змусить чекати, якщо судилося.

Зрозуміло, вище наведена лише невелика частина тих традицій, яка існує, а тим більше існувала в Польщі. Маючи в своєму арсеналі ці ворожіння, будь-яка дівчина буде на польських Анджейках і допоможе подругам знайти коханого, а може, і знайде власне щастя.

Статті по темі:

Це вам буде ціково:


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *