Ренкавка

Ренкавка (пол. Rękawka) – польський звичай, що відзначається в Кракові у вівторок після Великодня. У цей день краків’яни піднімалися на курган Крака і кидали з його вершини монети. В даний час Ренкавка має характер фестивалю, під час якого організовуються ярмарок та історична реконструкція.

Ренкавка – польський звичай

Згідно з однією з версією, назва свята походить від однойменного кургану, який вперше згадується в 1600 році швейцарським художником Маттеусом Меріаном як «Tumulus dictus Rekawka» (Курган званий Ренкавка). Курган під назвою «Ренкавка» також згадується у зв’язку з коронацією Генріха Валуа, який наказав під час урочистостей з нагоди свого сходження на трон висвітлити факелами курган: «chłopom co palili ogień na Rękawce na Te Deum laud. po koronacyjnej i co drwa tamże nosili, groszy» (холопам дати гроші, щоб вони запалили вогонь на Ренкавці на Ті Деум після коронації і щоб древа там же носили).

Інше пояснення походження назви свята пов’язує його з легендарним краківським князем Краком, який нібито був похований в кургані. Народний переказ говорить, що люди носили на піднесення землю і каміння в рукавах, щоб спорудити курган для покійного князя. Згідно цьому поясненню, назва свята «Ренкавка» походить від рукавів (пол. Rękaw – рукав), в яких носили землю, або в жменях (тобто руками, рука – ręka). Згідно з іншою гіпотезою, ренкавка походить від чеського rakew – могила, або сербського рака – труна.

Існує декілька пояснень виникнення цього звичаю. Одна з версій пов’язує його з язичницьким слов’янським святом Діди, що випадає на весняне рівнодення. Під час свята кидали монети і їжу з невеликої височини, вважаючи, що ця жертва потрапляє в загробний світ.

Ренкавка стала проводитися в Кракові з XVII століття. Про цей звичай свідчать монети цього століття, знайдені у верхньому шарі кургану Крака. Після Великодня багаті краків’яни кидали з вершини кургану Крака монети, фрукти і різні солодощі, які біля підніжжя підхоплювали бідні жителі міста. До середини XIX століття Ренкавка проходила біля кургану Крака. Після початку будівництва залізничної лінії біля кургану Крака, Ренкавка стала проходити біля церкви святого Бенедикта на горі святого Бенедикта і на північній частині пагорба Лясоти.

З 1897 року святкування Ренкави було заборонено австрійською владою, які планували побудувати тут фортифікаційні споруди. Доступ на курган Крака в цей час був закритий. Звичай відновився на початку XX століття.