Легенда замку Недзіца
Легенда ця каже, що Себастьян Берзевіці у пошуках пригод опинився в Перу і взяв там у дружини індійку з родовитого інкського сімейства. У них народилася дочка Уміна, що стала згодом дружиною племінника Тупака Амару II – ватажка найбільшого антиіспанського повстання індіанців в Латинській Америці.
Після придушення повстання іспанці, шоковані кривавими методами інсургентів, щоб уникнути повторення подібного вирішили винищити еліту інків на корені. Берзевіці разом з донькою і її чоловіком, який вважався після страти Тупака Амару II спадкоємцем інкського трону, втекли до Венеції, де на світ з’явився син Уміни Антоній.
У Італії при невідомих обставинах чоловік Уміни був убитий, і все, що залишилося в живих сімейство переселилося в замок Дунаєць, сподіваючись хоча б тут виявитися в безпеці. На жаль, цим надіям не судилося збутися: в 1797 році, також при невідомих обставинах, Уміна була заколота кинджалом прямо в стінах замку. Бажаючи врятувати хоча б онука, Себастьян Берзевіці віддав його під опіку своїм родичам з моравського роду Бенешам.
Антоній під прізвищем Бенеш без пригод дожив до 1877 року, передавши на смертному одрі своєму старшому синові Ернесту архів сімейних документів і заборонивши йому копатися в таємницях свого походження.
Ернест слова не дотримав, проте нічого знайти не зміг, а от онук Ернеста Анджей Бенеш в 1946 році зумів під воротами верхнього замку в Недзіце знайти свинцеву трубу, в якій виявилися три шкіряні ремені з вузликовим листом інків – кіпу, а на золотих пряжках ременів були записані слова «Тітікака», «Віго» і «Дунаєць».
Згідно з легендою, загадкова смерть спіткає кожного, хто підійде до таємниці скарбів занадто близько. Так це чи ні, але Анджей Бенеш, колишній віце-маршал сейму ПНР, в 1976 році загинув в автокатастрофі поблизу міста Кутно.