Польська мова
Польська мова (пол. język polski, polszczyzna ) – мова поляків, що відноситься до лехитської підгрупи західнослов’янської групи слов’янської гілки індоєвропейської мовної сім’ї. Є офіційною мовою Польщі і однією з 24 офіційних мов Європейського союзу.
Крім Польщі, польська мова поширена також в інших країнах Європи (Німеччина, Франція, Великобританія, Литва, Чехія, Росія, Білорусія, Україна, Словаччина, Латвія та інші), в країнах Америки ( США, Бразилія, Канада та інші) і в Австралії. У ряді європейських країн з компактним розселенням поляків польський отримав статус регіональної мови.
Польська мова – один з найбільших слов’янських мов і найбільша західнослов’янська мова за кількістю носіїв і займаного нею ареалу. Загальне число людей, що розмовляють польською мовою – близько 40 млн. чол., в тому числі 36 млн. 410 тис. у Польщі.
Польська мова характеризується такими відмітними особливостями в області фонетики, як наявність динамічного наголосу, фіксованого на передостанньому складі; збереження носових голосних; відсутність якісної редукції ненаголошених голосних; наявність протипоставленості приголосних за твердістю – м’якістю; наявність двох рядів шиплячих приголосних: š, č, ž, ǯ і ś, ć, ź, ʒ.
Для морфологічної системи польської мови характерні: наявність категорії особистості (чоловічого роду); відсутність предикативних коротких форм прикметників і дієприкметників; наявність повних і коротких форм особистих і присвійних займенників; особливий тип відмінювання числівників; два типи аналітичної форми майбутнього часу; наявність особливих дієслівних форм для вираження невизначено-особистого і узагальнено-особового значення і т. д.
Польська абетка складається з 32 літер:
A a |
ą |
B b |
C c |
Ć ć |
D d |
E e |
ę |
F f |
G g |
H h |
I i |
J j |
K k |
L l |
Ł ł |
M m |
N n |
ń |
O o |
Ó ó |
P p |
R r |
S s |
Ś ś |
T t |
U u |
W w |
y |
Z z |
Ź ź |
Ż ż |
Основою літературної польської мови є Великопольский і Малопольський діалекти, з кінця XVI – початку XVII століть вплив на літературну мову також надав Мазовецький діалект.
В історії польської мови виділяють давньопольський період (до початку XVI століття), средньопольскій період (XVI – друга половина XVIII століття) і новопольський період (з другої половини XVIII століття). Писемність на основі латинського алфавіту. Найдавніший пам’ятник писемності польською мовою – «Свєнтокшиські проповіді» (Kazania Świętokrzyskie) XIV століття.