Зал Століття в місті Вроцлав
Зал століття у Вроцлаві або Народний зал (пол. Hala Stulecia, Hala Ludowa) – оздоровчо-спортивний зал, розташований в Щитніцькому парку у Вроцлаві. У 2006 році його внесено до Списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (один з 13 об’єктів цього списку, які перебувають у Польщі).
Зал Сторіччя побудований в 1911-1913 році за проектом архітектора Макса Берга в раньомодерністичному стилі. Внесений до державного списку пам’яток архітектури в 1962 році разом з архітектурним комплексом, що включає Павільйон чотирьох куполів, перголу і шпиль (Iglica).
Історія Залу Століття
У 1907 році міська влада Вроцлава прийняли рішення відзначити сторіччя Битви народів під Лейпцигом (1813). Була запланована велика Виставка Сторіччя, організацію якої доручили Карлу Маснеру, директору Музею Художнього та Стародавнього Ремесла. Для цієї мети місто виділило території, розташовані на околиці Щитніцького парку, на місці траси для кінних змагань. Поблизу розташовувався заснований на 40 років раніше і користувався зростаючою популярністю, вроцлавський Зоологічний сад.
Був проведений конкурс на освоєння території, в якому серед 43 представлених проектів переміг проект міського архітектора Вроцлава Макса Берга, інженерів Гюнтера Трауера і Міллера, які співпрацювали з ним, а також молодого випускника лейпцігського факультету архітектури Ріхарда Конвяжа.
Незважаючи на оригінальний, але неоднозначний проект Залу і високу проектну вартість (1900000 марок), 28 червня 1911 року було отримано офіційний дозвіл на будівництво.
В момент створення Зал являв собою винятковий об’єкт. Він мав найширші у світі залізобетонні перекриття – великі розміри мали тоді лише нечисленні сталеві конструкції. Зал мав 42 м висоти, а його купол – 67 м в діаметрі.
Максимальна ширина всередині Залу становила 95 метрів, а корисна площа склала 14,0 тис. квадратних метрів. Крім центрального залу, в будові було передбачено ще 56 інших виставкових приміщень і великі кулуари, що оточують головний зал. Будівлю в цілому було розраховано на 10 000 осіб, у тому числі 6000 осіб в центральному залі.
Проектуючи Зал, Берг зосередився на функціональності і проектуванні внутрішніх приміщень в гармонії з оточенням, надання формі завершеності.
Для того щоб гармонізувати Зал Сторіччя з оточуючими його об’єктами, він був вписаний в спроектований Хансом Пельцигом виставковий комплекс, що носив класицистичний характер, досить типовий для перших років XX століття. Комплекс включав перголу висотою до 4,6 метрів і довжиною 640 метрів.
Будівництво Залу було завершено в грудні 1912 року за півтора місяці до запланованого терміну. Під час його будівництва на навколишній території були зведені численні виставкові об’єкти, в тому числі Павільйон чотирьох куполів, розважальні споруди і т.д..
У Залі був розміщений спеціально спроектований і виготовлений відомою франкфуртською фірмою Sauer орган, що має 222 регістра і 16706 трубок, на той момент найбільший в світі.
Виставка Сторіччя і Зал були урочисто відкриті показом п’єси Герхарда Гауптмана. Після закінчення Виставки Сторіччя територія навколо Залу кілька разів перебудовувалася. У самому Залі також вироблялися деякі переробки (головного входу і сходових кліток). Автором цих проектів найчастіше був Ріхард Конвяж.
Перед Другою світовою війною Зал, крім виставок і менш значних заходів, кілька разів ставав місцем масових урочистостей, в тому числі публічних виступів провідних осіб, включаючи Адольфа Гітлера.
Зал Сторіччя пережив Другу світову війну без серйозних руйнувань, проте орган був пошкоджений. Виставкові території навколо Залу і вона сама вперше були використані з липня по вересень 1948 для організації Виставки повернутих земель і під час супутнього їй (25-28 серпня) Всесвітнього конгресу інтелектуалів за мир.
У період Польської Народної Республіки в Залі не проводилися серйозні роботи, здатні змінити його характер. Не було зроблено жодних змін, за винятком видалення гітлерівської символіки, нарощування бетонної підлоги в кулуарах, установки центрального опалення (до цього Зал взагалі не обігрівався), установки звукопідсилювачів і тому подібних незначних ремонтних робіт і змін.
Зал був місцем проведення концертів і спортивних заходів (XIII Чемпіонат Європи з баскетболу серед чоловіків у 1963 році). У Залі працював найбільший в місті кінотеатр «Гігант».
Значні зміни зазнала лише територія, що оточувала Зал, після того як південна частина виставкового комплексу була передана зоопарку, а особливо після установки в 1948 році на площі перед входом 106-метрового шпиля, який докорінно змінив статичний характер головного входу Залу.
Під час генерального ремонту в 1997 році на вікнах були встановлені білі пластикові штори, знижено на 1 метр підлогу, були встановлені пересувні трибуни і розкладна арена, що дозволяють пристосовувати Зал, в залежності від поточних потреб, для проведення спортивних, видовищних чи ярмаркових заходів. Нові елементи досить сильно виділяються на тлі сірих стін.
У Залі проходять великі ярмарки, проводяться оперні вистави (у жовтні 2006 року пройшов Вагнерівський оперний фестиваль), кілька сезонів Зал використовувався для проведення баскетбольних змагань. У 1997 році в ньому проходив Євхаристійний конгрес за участю папи римського Іоанна Павла II.