Історія Браницького палацу у Білостоці

Кожен, хто з різних причин потрапив у Білосток, обов’язково має відвідати місцевий архітектурний шедевр – Палац Браницьких. Точніше мова йде про палацово-парковий комплекс, який справедливо називають «Польським Версалем». Якщо подивитися на комплекс з висоти пташиного польоту, то стає зрозуміло, чому його так називають.

Історія Браницького палацу у Білостоці

Історія виникнення і будівлі цього палацу досить складна і заплутана. Спочатку, на цьому місці знаходилися споруди королівського секретаря Миколая Рачковіча, після смерті якого маєток перейшов до представників роду Веселовських, при яких і почалося будівництво замку в стилі готики і ренесансу.

Згодом, помінявши багатьох власників, замок опинився у власності Яна Браницького, який запросив для облаштування палацового комплексу відомих архітекторів того часу, серед яких можна виділити Яна Дейбеля. Після смерті Дейбеля, його справу продовжив архітектор Якуб Фонтана. У 18 столітті, за часів Браницьких, палац перетворився на один з найвідоміших палацових комплексів у Східній Європі.

У 1754 році гетьман заснував при палаці першу в Польщі військову академію – Військову школу будівництва та інженерії. Згодом тут знаходилася Акушерська школа, а в 1773 році – Комісія Національної Освіти створила тут Академічну школу Білостоцької громади. У палаці Браницьких побувало багато знаменитих людей. У тому числі і королів.

Згідно із заповітом гетьмана Браницького, його дружина Ізабелла повинна була довічно володіти палацом, а після її смерті його слід було передати в руки родини Потоцьких. Однак після розпаду Речі Посполитої в 1802 році спадкоємці продали резиденцію королю Пруссії, з тієюумовою, що той не може його прийняти, поки жива Ізабелла. Після Тільзітського миру 1807 року палац Браницьких перейшов у руки російського царя Олександра I.

Під час поділу Речі Посполитої обстановка палацу була повністю розграбована. Дерева й кущі були перевезені в царські резиденції. У 1826 році були демонтовані скульптури, які прикрашали аттик, ліквідовані орнаменти фасаду в стилі рококо, а також скинуті з даху барокові шоломи.

Після перебудови приміщень, на підставі царського указу 1841 року тут знаходився пансіон – Інститут шляхетних дівчат. У цей час були вивезені, зокрема, більше ста фігур, що прикрашали французький сад палацу Браницьких. Керівництво вирішило, що оголені скульптури можуть деморалізувати підопічних.

Перша світова війна не завдала палацу серйозного збитку. Тут знаходився, зокрема, польовий госпіталь. Після війни палац був резиденцією воєводського уряду і воєводи. Під час польсько-більшовицької війни палац був резиденцією Тимчасового Революційного Комітету Польщі.

У 1944 році під час відступу німців палац Браницьких був на 70 відсотків зруйнований. Більшу частину того, що залишилося, знищила в цьому ж році Червона Армія. Перебудова палацу була проведена в 1946-1960 роках під керівництвом Станіслава Буковського, у формі, яку палац мав в XVIII столітті, проте через поспіх, з яким відбувалася реконструкція, не вдалося зібрати повної документації, тому відтворення інтер’єру не є повністю вірним.

В даний час палац зайнятий медичним інститутом. У великій актовій залі, завдяки її відмінній акустиці, проводяться регулярні конкурсні слухання хорів у рамках міжнародних фестивалів церковної музики.