Зона Євро
Цікаво, які ж валюти на даний момент ходять в зоні Євросоюзу, оскільки членство в ЄС, це ще не означає що країна – учасниця відразу ж переходить в зону Євро.
Зона Євро
Євро з’явилося на світ 1 січня 1999 року й повинно було стати єдиною валютою всіх держав, що утворюють Європейський Союз, на той момент воно позиціонувалося як єдиний грошовий еталон Economic and Monetary Union (EMU – Економічний і Грошовий Союз).
В обіг Євро увійшло тільки у 2002 році 1 січня, після того, як були випущені нові монети і банкноти цієї платіжної валюти. 12 країн, що входять в ЄС, підтвердили свій вхід в Економічний і Грошовий Союз (EMU) і протягом півроку обмінювали свої національні валюти на Євро по твердому сталому курсу, попередньо випустивши свою кількість Euro, із загальних 46000000000 монеток.
Участь країн у європейських договорах і організаціях
Зовнішній вигляд монети мав деякі відмінності, тому було прийнято рішення одну сторону монети уніфікувати, їй дали назву Європейської Особової Сторони. Ця сторона абсолютно однакова на всіх монетах, яка б держава її не чеканила, на ній відображений один і той же малюнок – карта Європи, номінал монети і зірки, які є символом Європейського Союзу. Друга сторона монетки відрізнялася, її назвали Національною Стороною та вона містила в собі – символ держави, яка випустила цю монету, і також девіз або прапор цієї країни:
- Австрія – член Євросоюзу з 1995 року, колишня національна валюта – шилінг;
- Фінляндія – член Євросоюзу з 1995 року, колишня національна валюта – марка;
- Португалія – член Євросоюзу з 1986 року, колишня національна валюта – ескудо;
- Іспанія – член Євросоюзу з 1986 року, колишня національна валюта – песет;
- Греція – член Євросоюзу з 1981 року, колишня національна валюта – драхм;
- Ірландія – член Євросоюзу з 1973 року, колишня національна валюта – фунт;
- Німеччина – член Євросоюзу з 1957 року, колишня національна валюта – марка;
- Італія – член Євросоюзу з 1957 року, колишня національна валюта – ліра;
- Франція – член Євросоюзу з 1957 року, колишня національна валюта – франк;
- Люксембург – член Євросоюзу з 1957 року, колишня національна валюта – франк;
- Бельгія – член Євросоюзу з 1957 року, колишня національна валюта – франк;
- Нідерланди – член Євросоюзу з 1957 року, колишня національна валюта – гульден.
Єврозона
Потрібно відзначити, що зону Economic and Monetary Union так само поповнили ще дві країни, що не входять в Європейський Союз, але активно вступили в EMU, це:
Сан – Марино, до входження євро на території держави ходили ліри, і Монако, на якому так само до входження євро була власна валюта – сантими і франки.
У 2003 році ряди Економічного та Грошового Союзу поповнив Ватикан, хоча в Європейський Союз ця держава так і не вступила, але на її території перестали ходити ліри успішно заміщені євро.
З 2007 року Economic and Monetary Union успішно поповнює Словенія, яка входить до складу ЄС з 2004 року, після прийняття членства EMU на зміну національному толар приходить Euro, що втім ніяк особливо не впливає на економічну ситуацію в цій країні.
За 2008 рік Економічний і Грошовий Союз поповнюється ще двома учасниками ЄС з 2004 року, це Кіпр та Мальта. На Кіпрі виходить з обігу цент, а Мальта позбавляється своєї ліри і дрібних центових монет.
2009 приносить Economic and Monetary Union ще одного члена Євросоюзу з 2004 року – Словаччину, яка все ж таки вирішує замінити на євро свої кровні крони.
А в 2011 році EMU отримує ще одного члена ЄС від 2004 року – Естонію, яка так само погоджується розлучитися зі своєю кроною і обміняти її на знаменитий євроцент і євро.
За 2012 Economic and Monetary Union повинен був прийняти у свої ряди ще 7 країн, що входять до Європейського Союзу, але поки що вони довіряють більше своєї національній валюті, це:
- Румунія – член Євросоюзу з 2007 року, національна валюта підлягає заміні на євро – лей;
- Чехія – член Євросоюзу з 2004 року, національна валюта підлягає заміні на євро – крона;
- Польща – член Євросоюзу з 2004 року, національна валюта підлягає заміні на євро – злотий;
- Латвія – член Євросоюзу з 2004 року, національна валюта підлягає заміні на євро – лат;
- Угорщина – член Євросоюзу з 2004 року, національна валюта підлягає заміні на євро – форинт;
- Болгарія – член Євросоюзу з 2004 року, національна валюта підлягає заміні на євро – лев;
- Литва – член Євросоюзу з 2004 року, національна валюта підлягає заміні на євро – лит.
Потрібно відзначити, що ці країни поки не збираються входити в зону євро з обгрунтованих причин. Світова криза досить сильно похитнув позиції Євро на міжнародному ринку, великі кредити єврозони на даний момент не дозволяють будувати райдужних економічних прогнозів.
Швидше виникає питання, які ще держави покинуть Economic and Monetary Union, ніж чим які увійдуть до нього. Тим не менш стабільність самого Європейського Союзу не дає приводу для занепокоєння, так як до сьогоднішнього дня багато країн – учасниці ЄС залишилися на своїх національних валютах, що в значній мірі забезпечило їм більш вигідні позиції при загальній лихоманці Euro, це крім вище перерахованих 7 країн:
- Чехія – член Євросоюзу з 2004 року, національна валюта – крона;
- Швеція – член Євросоюзу з 1995 року, національна валюта – ері і крона;
- Великобританія – член Євросоюзу з 1973 року, національна валюта – фунт;
- Данія – член Євросоюзу з 1973 року, національна валюта – ері і крона.
Орієнтуючись на досить стабільні економічні позиції цих країн, не дивно, що та ж Словаччина поки ще коректно і прозоро натякає всьому Єдиному економічному та грошовому Співтовариству, що в разі подальшого активного поширення боргової кризи по всьому Європейському простору вона вийде з Єврозони, віддавши перевагу переходу на свою рідну крону.
Зверніть увагу, що вихід держави з Єврозони (зони обігу євро) не означає вихід цієї держави з лав Європейського Союзу.