Вармінсько-Мазурське воєводство
Вармінсько-Мазурське воєводство (пол. Województwo warmińsko-mazurskie) – розташоване на півночі Польщі. Центром і найбільшим містом є місто Ольштин. Населення 1427241 чоловік (2010).
Історія Вармінсько-Мазурського воєводства
Вармінсько-Мазурське воєводство було створене 1 січня 1999 року в результаті реформи 1998 року з колишнього Ольштинського воєводства і великих частин Ельблонгського і Сувалкського воєводств, з додаванням до них частин Торуньського, Чеханувського і Остроленського воєводств.
Географія Вармінсько-Мазурського воєводства
На території Вармінсько-Мазурського воєводства розташоване Мазурське поозер’я – плато з великою кількістю озер (загальним числом близько 2700 озер).
На півночі воєводства, біля кордону з Калінінградською областю, знаходиться менша частина Ромінтенської пущі (велика частина пущі розташована в Нестеровському районі Калінінградської області)
Адміністративно-територіальний поділ Вармінсько-Мазурського воєводства
У Вармінсько-Мазурське воєводство входять два міських повіти і 19 повітів. У свою чергу, вони діляться на 116 гмін: 16 міських гмін, 33 сільсько-міських гмін та 67 сільських гмін.
Опис Вармінсько-Мазурського воєводства
Воєводство охоплює два мальовничих історичних регіону: Вармію і Мазури. Ці краї часто називають країною тисячі озер. На території понад 24 тис. км2 проживають близько 1,5 млн. постійних жителів. Спочатку Вармія була населена прусським племенем Варма.
Пруси були однією з груп балтійських племен, що жили з середини першого тисячоліття н.е. між гирлами Вісли і Німану; згодом, особливо з часу захоплення Вармії хрестоносцями, вони були частково винищені, а частково германізовані.
Мазури в ранньому середньовіччі теж належали пруссам, але, починаючи з XIV століття, були заселені поляками, мешканцями сусідньої Мазовії. В даний час в Вармії та Мазурах змішується багато культур – поруч з здавна живущими тут старожилами є повоєнні поселенці польської, української національності, а також лемки і нащадки німців та католики разом з євангеліками і уніатами.
Столицею воєводства є Ольштин, місто, засноване в XIV столітті Тевтонським орденом. В 1446-1772 рр.. він знаходився в межах Польщі, потім опинився в частині Польщі, що була зайнята Пруссією, а з 1945 року знову є польським містом.
В Ольштині кілька років провів Микола Коперник, який виконував обов’язки адміністратора Вармійського капітулу і готував місто до оборони від хрестоносців. Астроном жив в існуючому донині замку Вармійского капітулу, де зараз знаходиться музей Вармії і Мазур.
Іншим важливим містом регіону є Ельблонг, яке ще в XIII столітті отримало міські права – воно було тоді місцем перебування влади Тевтонського ордена і Ганзейським містом. Ельблонг мав великий порт, а з 1570 року першу польську судноверф. У 1772 році Ельблонг опинився під владою Пруссії, а з Польщею возз’єднався після Другої світової війни.
На території воєводства є багато архітектурно-історичних пам’яток – особливо цікавими місцями є: укріплений кафедральний собор у Фромборку, колегіат (костел) в Добре-Място, тевтонські замки в Кентшині, Нідзиця і Оструди, замок Вармійських єпископів в Решелі, єпископські замки в Шімбарку і Лідзбарку-Вармінському, костели в Свентой-Липці, Бранево, Ельблонзі, Ольштині Кентшині.
У місцевості Грюнвальд, яка прославилася переможною битвою 1410 року (Грюнвальдська битва), споруджений Пам’ятник Грюнвальдської перемоги. Важливою туристської пам’яткою регіону є викопаний в XIX столітті Ельблонгський канал зі шлюзами, спусками і акведуком, прокладених вище поверхні озера.
У лісах ще залишилися комплекси побудованих німцями укріплень періоду Другої світової війни: поблизу Герложе колишня штаб-квартира Гітлера, звана Вовчим Шанцем (Вовче Лігво), в Мамерка залишки штаб-квартири вермахту.
Вармійсько-Мазурське воєводство є насамперед туристичним регіоном. Крім Ольштина і Ельбльонга тут немає великої промисловості – це чистісінький район в Польщі, з кількома ландшафтними парками і багатьма заповідниками природи, в якій охороною охоплені рідкісні види фауни і флори.
Це ідеальне місце для водного туризму – на берегах озер побудовано багато турбаз, є помости, пристані, центри водних видів спорту (також і зимових), організовуються байдаркові походи і рейси пасажирських суден. У лісах, біля озер виникли будинки відпочинку, кемпінги та наметові табори. Найбільше відпочивальників приваблюють околиці Гіжицко, Міколаєк, Руцяне-Ніди, Мронгово, Моронг, Ілава, Голдап, Ольштина, Ольштинека і Оструди.