Статут Болеслава Кривоустого
Статут Болеслава Кривоустого (пол. Statut Bolesława Krzywoustego) — політичний заповіт польського князя Болеслава Кривоустого, в якому він встановив порядок розділу польських земель між своїми синами і старшинство між ними.
Умови статуту Болеслава Кривоустого
Статут, написаний приблизно в 1115-1118 роках, поділяв Польщу на п’ять уділів:
- Сеньйоріальна доля (або Краківське князівство) складалась з західної Малопольщі, східної Великопольщі, західної Куявії і серадзського князівства; також до складу цього спадку згодом повинні були увійти землі навколо Ленчиці, передані в довічне володіння вдові Болеслава Соломії Бергській. Главою сеньйоріального спадку повинен був стати старший син Болеслава — Владислав II.
- Сілезька доля (або Князівство Сілезія) займала Сілезію. Її також отримав Владислав.
- Мазовецька доля (або Мазовецьке князівство) займала Мазовію і східну Куявію. Її отримав Болеслав IV Кучерявий.
- Великопольська доля (або Великопольське князівство) займала західну частину Великої Польщі, що залишилася. Її отримав Мешко III.
- Сандомирська доля (або Сандомирське князівство) займала східну частину Малопольських земель, сконцентровану навколо Сандомира. Її отримав Генріх.
Наймолодший син Казимир II в заповіті згаданий не був.
Згідно з умовами Статуту, сеньйоріальною долею повинен володіти старший в роду, він є неподільним, його власник є старшим над усіма іншими, і саме йому приносять васальну клятву князі.
Після смерті Болеслава в 1138 році став главою сеньйоріального спадку Владислав II і спробував збільшити свою владу, але все, що йому вдалося — це повернути у 1144 році Ленчицьку землю. У результаті невдалої боротьби з братами Владислав у 1146 році був вигнаний з Польщі; лише в 1163 році завдяки втручанню імператора Фрідріха Барбаросси синам Владислава була повернена Сілезія, однак сеньйоріальна доля перейшла до Болеслава IV. Після цього почався двохсотлітній період феодальної роздробленості Польщі.
Це вам буде ціково:
Добавить комментарий