Свентокшиські гори
Свентокшиські гори (пол. Góry Świętokrzyskie – «гори Святого Хреста») – гірський хребет у Польщі, найбільш висока частина Келецько-Сандомежської височини. Довжина хребта становить близько 80 км. Найвища точка – гора Лисіца (612 м). Гори складені кварцитами, граувакками, пісковиками і вапняками, часто перекритими рихлими (зокрема, моренними) відкладеннями.
Свентокшиські гори – Лиса Гура
Переважає горбисто-грядовой рельєф, місцями розвинуті куести. У підніж гори виростають дубові і соснові, на схилах – букові та ялицеві ліси. У найбільш високій частині гір знаходиться Свентокшиський національний парк.
Частиною Малопольської височини є також Келецько-Сандомирська височина зі Свентокшиськими горами, – одна з найстаріших гірських систем в Європі. Гори ці невисокі (найвища гора Лисіла, підноситься над рівнем моря тільки на 612 м). Довгі ділянки гірського ланцюга з плавною лінією хребта налічують 650 мільйонів років. Деякі з них покриті характерними купами осипу, який покриває безлісі схили.
Це неповторний елемент ландшафту Свентокшиських гір, що виник внаслідок інтенсивного продування скель при низькій температурі. Свентокшиські гори колись повністю були покриті пущею. Сьогодні частково збереглися тільки дві – Йодлова (ялицева) пуща та Свентокшиська пуща. Але найбільш характерні для цього району ліси, що ростуть в зосереджених масивах, в основному на гірських хребтах.
Тут проходить європейська межа виростання ялиці, бука та явора, ростуть соснові, дубово-хвойні ліси з домішкою модрини. Тут росте також липа, клен, ясен, а в деяких районах зустрічається граб, в’яз, тис і ялина. Місцева флора включає всі низинні види папоротей і плаунів. Цікавою особливістю тутешньої природи є торфовища з цінною болотною рослинністю, що перебувають під охороною. Буйна природа не поскупилася і на фауну.
В тутешніх лісах водяться кабани, лисиці, сарни, олені, лані. Облюбували ці місця борсуки, бобри, куниці, ласки і білки. Зустрічається також понад 150 видів пернатих, в тому числі тетерева і глухарі.
Найцінніші території району включені до складу Свентокшиського національного парку, створеного в 1950 р. Його площа становить 7626 га. Серед об’єктів парку знаходиться і Лиса-Гура – легендарне місце, згадується в багатьох джерелах, як Лиса Гора де, за старовинними віруваннями, відьми влаштовували шабаші.
Свентокшиські гори – Панорама
Археологічні дослідження показали, що багато століть Лиса-Гура була центром язичницького культу слов’янських богів, що уособлювали сили природи і носили такі імена як Лада, Бода і Лель (Свист, Посвист і Погода).
Крім Свентокшиського національного парку ще 66 ділянок в цих місцях знаходяться під охороною і мають статус заповідників. В їх межах розташовано понад 670 пам’яток природи. Свентокшиські гори оточені молодими скельними утвореннями, переважно вапняковими, багатими печерами і гротами. Найвідоміший грот вважається заповідником, вхід туди заборонений. Зате відкрита для відвідування печера під назвою Рай.